|
|

Прото╕╓рей Олег Маланяк √ настоятель Храму св. Миколая (⌠Притиска■). Благочинний храм╕в Под╕льського, Шевченк╕вського, М╕нського район╕в м╕ста Ки╓ва, кандидат богослов▓я, зав╕дувач кафедри церковного права Ки╖всько╖ Духовно╖ Академ╕╖ та Сем╕нар╕╖.
Народився 1967 року на Льв╕вщин╕. У 1992 роц╕ зак╕нчив Одеську Духовну Сем╕нар╕ю, а в 1997 роц╕ √ Ки╖вську Духовну Академ╕ю. З листопада 1995 року √ настоятель Храму св. Миколая (⌠Притиска■). Його служ╕ння у Храм╕ пов▓язан╕ з в╕дродженням внутр╕шнього духовного життя Церкви, а також активним в╕дновленням буд╕вл╕.
З серпня 2002 року √ оф╕ц╕йний представник Патр╕арха Ки╖вського ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларета у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни.
Одружений, вихову╓ двох син╕в.
Контактн╕ телефони: (8-044) 229-42-30, (8-044) 463-68-53, E-mail: slavynsk@svitohlyad.kiev.ua.

Кононенко Олекс╕й Анатол╕йович √ поет, проза╖к, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, дипломант М╕жнародного поетичного конкурсу ╕м. О.С.Пушк╕на. Народився в сел╕ Роздолл╕ Компан╕╖вського району К╕ровоградсько╖ област╕.
Починаючи з 1974 року, в╕рш╕, опов╕дання та статт╕ друкувалися в газетах та журналах в Укра╖н╕, Рос╕╖, Б╕лорус╕╖, Груз╕╖, Хорват╕╖, Канад╕. Автор понад 200 п╕сень. Найб╕льш в╕дом╕: ⌠Доня моя, донечка■, ⌠Синку м╕й■, ⌠Червон╕ вишн╕■, ⌠Кленове прощання■, ⌠Все буде добре■, ⌠Отаман Карпат■, ⌠Козацька застава■, ⌠Я люблю■ та ╕н.
Автор р╕здвяних вистав для д╕тей в Нац╕ональному театр╕ ╕м. ╤.Франка з 1994 по 1998 р╕к та 24 книг для д╕тей та дорослих - ╚Десять кошенят╩, ╚Слухай подих давнини╩, ╚Духи природи. Хатн╕ та дворов╕■, ⌠Духи природи. Л╕сов╕ та польов╕╩, ╚Духи природи. Водян╕ та болотян╕■, ■Абетка юного бол╕льника. М╕й клуб ≈ ╚Динамо╩ Ки╖в■, ⌠Ритуали. Обряди. Звича╖■, ⌠Пам▓ять не згасне■ тощо.

Лесин Володимир Георг╕йович, народився 1974 року в м. Ки╓в╕. Зак╕нчив ф╕лолог╕чний факультет Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка та Укра╖нську Академ╕ю державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни, п╕д час навчання перебував на в╕дпов╕дальних громадських посадах. Маг╕стр державного управл╕ння за спец╕ал╕зац╕╓ю ⌠право та законотворчий процес■, стипенд╕ат Уряду Франц╕╖. Працював у Головному арх╕вному управл╕нн╕ при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни, ╤нститут╕ соц╕олог╕╖ Нац╕онально╖ Академ╕╖ наук Укра╖ни, Л╕ценз╕йн╕й палат╕ при М╕н╕стерств╕ економ╕ки Укра╖ни, Державному ком╕тет╕ Укра╖ни у справах нац╕ональностей та м╕грац╕╖, був головним редактором газети Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви ⌠Оранта■ та журналу Сп╕лки Укра╖нсько╖ Молод╕ ⌠Наш клич■, ма╓ численн╕ публ╕кац╕╖ в прес╕ з питань пол╕тики, економ╕ки, культури та духовност╕, активний у громадському житт╕. Нин╕ працю╓ у журнал╕ М╕н╕стерства прац╕ та соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни ⌠Соц╕альний захист■ та видавництв╕ соц╕ально-значущо╖ та нормативно-дов╕дково╖ л╕тератури ⌠Соц╕нформ■, в╕дзначений двома особистими Подяками М╕нпрац╕ Укра╖ни.
Контактн╕ телефони/факси автора: (8-044) 417-17-95, (8-044) 416-43-91, E-mail: uvarova@svitonline.com.

Огульчанський Юр╕й Антонович, народився 1932 року у м. Ки╓в╕ в родин╕ роб╕тника. Батько загинув на фронт╕. Зак╕нчив Ки╖вський ф╕нансово-економ╕чний ╕нститут.
Прочитавши у дитинств╕ Кобзаря, на все життя ⌠захвор╕в■ на ⌠укра╖нський буржуазний нац╕онал╕зм■. Був близьким до дисидентського руху, зазнав пересл╕дувань за сво╖ переконання.
У 1987-91 рр. брав активну участь у революц╕йних процесах, що призвели до розпаду ╕мпер╕╖. Був одним з ╕н╕ц╕атор╕в ╕ орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Тараса Шевченка. З 1993 по 2002 р╕к очолював Асоц╕ац╕ю ⌠За м╕жнац╕ональний мир ╕ злагоду в Укра╖н╕■, що свого часу виникла на баз╕ Ради нац╕ональностей Народного Руху Укра╖ни. Ма╓ низку публ╕кац╕й белетристичного, публ╕цистичного та наукового характеру. В╕дзначений державною нагородою Укра╖ни - орденом ⌠За заслуги■ III ступеня.

Портнова Лариса Юр╕╖вна, ╕сторик-арх╕вознавець. Зак╕нчила Московський державний ╕сторико-арх╕вний ╕нститут. Працювала в Центральному державному ╕сторичному арх╕в╕ Укра╖ни, Центральному к╕нофотофоноарх╕в╕ Укра╖ни ╕м. Г. С. Пшеничного, ╕нститут╕ арх╕вознавства НБУ ╕м. В. ╤. Вернадського (м Ки╖в). Ма╓ численн╕ публ╕кац╕╖ в наукових журналах: ⌠Арх╕ви Укра╖ни■, ⌠Генеза■, ⌠Ки╖вська старовина■, ⌠В╕йськово-╕сторичний альманах■.

Стрельська Лариса ╤ван╕вна, ╕сторик-арх╕вознавець, науковий сп╕вроб╕тник в╕дд╕лу археограф╕╖ ╤нституту арх╕вознавства НБУ ╕м. В. ╤. Вернадського (м. Ки╖в). Зак╕нчила ╕сторичний факультет Ки╖вського державного ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. Автор публ╕кац╕й в журналах ⌠Арх╕вознавство■, ⌠╤стор╕я в школ╕■, ⌠В╕йськово-╕сторичний альманах■ та ╕нш.

Мовчан Ярослав ╤ванович народився 11 серпня 1957 року в Тщенц╕ Мостиського району Льв╕всько╖ област╕, укра╖нець, одружений. В 1974 роц╕ зак╕нчив з золотою медаллю Бурштинську СШ╧3 (Галицький район ╤вано-Франк╕всько╖ област╕). У 1979 роц╕ зак╕нчив з в╕дзнакою б╕офак Черн╕вецького державного ун╕верситету, спец╕альн╕сть - б╕олог╕я, квал╕ф╕кац╕я - б╕олог, вчитель б╕олог╕╖, х╕м╕╖.
У 1983 роц╕ захистив дисертац╕ю на тему: "Анал╕з ст╕йкост╕ степових ф╕тоценоз╕в у зв'язку ╕з ╖х структурою■. Кандидат б╕олог╕чних наук, спец╕альн╕сть "еколог╕я". Зак╕нчив курси Св╕тового банку ╕з закуп╕вель (1993 р.). Пройшов докторантське стажування в Н╕дерландському ╤нститут╕ передових досл╕джень (Васенар, 1997 р.). В╕льно волод╕╓ англ╕йською, польською, рос╕йською, укра╖нською мовами.
Б╕ограф╕чн╕ дан╕:
04.2000 - по т.ч. начальник Департаменту охорони, використання та в╕дтворення природних ресурс╕в, начальник Управл╕ння охорони земельних ресурс╕в, екомереж╕ та збереження б╕ор╕зноман╕ття М╕некоресурс╕в Укра╖ни.
09.1999 √ 04.2000 √зав╕дуючий лаборатор╕╖ системних досл╕джень ╤нституту досл╕джень навколишнього середовища та природних ресурс╕в РНБО Укра╖ни.
01.1999 - 04.2000 - консультант депутатсько╖ фракц╕╖ Укра╖нського Народного Руху у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни.
03.1993 - 01.1999 - заступник М╕н╕стра охорони навколишнього природного середовища Укра╖ни, заступник М╕н╕стра охорони навколишнього природного середовища та ядерно╖ безпеки Укра╖ни.
05.1992 - 03. - виконавчий директор Нац╕онального еколог╕чного центру.
02.1983 - 05.1992 - молодший науковий сп╕вроб╕тник, зав╕дуючий лаборатор╕╓ю в╕дд╕лу геоботан╕ки ╤нституту ботан╕ки ╕м. М.Г.Холодного АН УРСР.
09.1980 - 02.1983 - асп╕рант ╤нституту ботан╕ки ╕м. М.Г.Холодного АН УРСР.
08.1979 - 09.1980 - вчитель б╕олог╕╖ Войк╕всько╖ середньо╖ школи Бариш╕вського району Ки╖всько╖ област╕.
Сусп╕льна робота
Сп╕взасновник Нац╕онального Еколог╕чного Центру (НЕЦ), створеного у 1991 роц╕ ╕ його виконавчий директор (1992-1993), засновник створення УкрЮНЕПКОМу (1994), ╕н╕ц╕атор створення ╕ один ╕з засновник╕в еколог╕чних видань в Укра╖н╕ ("Ойкумена", 1991; "Св╕т в долонях",1996; "Жива Укра╖на", 1998), ╤ВА"Довк╕лля",1998), сп╕в-╕н╕ц╕атор створення ╤нституту еколог╕╖ НЕЦ.
М╕жнародна д╕яльн╕сть в сфер╕ охорони природи та природокористування
Нац╕ональний координатор М╕жнародно╖ еколог╕чно╖
програми з проблем довк╕лля Чорного моря; брав участь у п╕дготовц╕ м╕жнародного
Стратег╕чного плану д╕й щодо в╕дновлення та охорони Чорного моря (1993-1998,
2000-2002);
Нац╕ональний координатор "╢вропейського року збереження природи" в Укра╖н╕
(1995).
Сп╕вголова конференц╕╖ стор╕н-п╕дписант╕в Угоди про збереження водно болотних птах╕в Афро-╓враз╕йського ареалу (1995, Н╕дерланди).
Голова групи еколог╕чних радник╕в Програми IUCN(МСОП) для кра╖н Центрально╖ ╕ Сх╕дно╖ ╢вропи (1995-1997), член ком╕с╕╖ МСОП з осв╕ти та комун╕кац╕╖ (з 1998).
Член Ком╕тету "Здоров'я та довк╕лля" ╢вропейського бюро Всесв╕тньо╖ орган╕зац╕╖ охорони здоров'я та Ком╕тету еколог╕чно╖ пол╕тики ╢вропейсько╖ економ╕чно╖ ком╕с╕╖ ООН (1997-1999).
Заступник голови Ком╕тету еколог╕чно╖ пол╕тики ╢вропейсько╖ економ╕чно╖ ком╕с╕╖ ООН (1998-1999).
╤н╕ц╕атор (1993 р.) та нац╕ональний координатор створення Рег╕онального Еколог╕чного Центру (РЕЦ-Ки╖в, 1995-1998 рр.).
Член Ради Глобально╖ еколог╕чно╖ фундац╕╖ (ГЕФ, 1997-2001).
Наукова д╕яльн╕сть
Працю╓ в галуз╕ методолог╕╖ б╕олог╕╖ (геоботан╕ки), досл╕джень структурно-функц╕онально╖ орган╕зац╕╖ та стану природних екосистем, екопол╕тики; автор п'яти монограф╕й ╕ понад 120 статей.
Демид Бурко. Протопресв╕тер Демид Бурко народився в селянськ╕й родин╕ на В╕нниччин╕ 29 серпня 1894 року. У 1909 роц╕ зак╕нчив зак╕нчив Сутиську двокласну вчительську школу, а у 1913 роц╕ - В╕нницьку Церковно- вчительську школу. 1914 року почав працювати як народний вчитель, а вже в березн╕ 1915 року його моб╕л╕зували до в╕йська. П╕сля зак╕нчення школи прапорщик╕в у грудн╕ цього ж року в╕н уже був на зах╕дному фронт╕, в Б╕лорус╕╖. Там застала його березнева революц╕я 1917 року.
Д. Бурко був делегатом Всеукра╖нського в╕йськового з▓╖зду, працював в ╕нформац╕йному бюро Генерального Секретар╕ату В╕йськових справ, був учасником проголошення Центральною Радою Четвертого Ун╕версалу на Соф╕╖вськ╕й площ╕ в Ки╓в╕. Того ж року записався на ╕сторично-ф╕лолог╕чний факультет Кам■янець- Под╕льського Укра╖нського Державного Ун╕верситету. Але св╕дом╕сть обов▓язку оборони держави змусила його в╕дкласти осв╕ту та п╕ти до Укра╖нсько╖ арм╕╖, в як╕й в╕н п╕д натиском б╕льшовицьких в╕йськ вл╕тку 1921 року опинився у Польщ╕.
Пот╕м Д. Бурко зак╕нчував свою осв╕ту в Кам■янець- Под╕льську, працював вчителем. Проте в 1927 роц╕ п╕сля ухвали закону про позбавлення виборчих прав вс╕х, хто служили в ⌠б╓лих■ арм╕ях, як ╕ духовенства, дореволюц╕йних урядовц╕в тощо, змушений був переховуватися п╕д чужими ╕менами аж до 1941 року.
П╕сля в╕дновлення життя УАПЦ в Укра╖н╕ Д. Бурко ста╓ секретарем Полтавського ╢парх╕ального Управл╕ння. 12 травня 1942 року Митрополит Феоф╕л Булдовський висвятив його у Св. Покровському Собор╕ Харкова на священика. У 1943 роц╕ ви╖хав до Галичини, а в листопад╕ того ж року пере╖хав до Н╕меччини. Тут до 1952 року був настоятелем Св. Микола╖всько╖ параф╕╖. Пот╕м ш╕сть рок╕в був настоятелем параф╕╖ в ╤нгольштад╕ та в Новому Ульм╕. В╕д грудня 1956 року був членом Вищого Церковного Управл╕ння УАПЦ при Митрополит╕ Никаноров╕, а п╕сля його смерт╕ в 1969 роц╕ до половини 1973 року був заступником голови того ж Управл╕ння. На Собор╕ УАПЦ В Париж╕ в 1973 роц╕ був обраний в члени Ради Митропол╕╖ УАПЦеркви.
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|