|
|
Укра╖нська д╕аспора в ╤спан╕╖

Формування укра╖нсько╖ д╕аспори в ╤спан╕╖ фактично розпочалось п╕сля Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни, коли у важк╕ пово╓нн╕ роки перша нечисленна група укра╖нц╕в-студент╕в прибула до Мадрида в пошуках кращо╖ дол╕. Саме тод╕ утворилося перше укра╖нське товариство ⌠Обнова■ рел╕г╕йно-конфес╕йного спрямування. У пер╕од └заст╕йних■ рок╕в ем╕грац╕я в ╤спан╕ю мала здеб╕льшого пол╕тичний характер ╕ була нечисленною. На початку 90-х рок╕в, п╕сля розпаду СРСР, виникла нова хвиля м╕грац╕╖ на зах╕д, в т.ч. до ╤спан╕╖, яка набувала вже економ╕чних ознак. Остання, т.зв. └четверта■ хвиля ем╕грац╕╖ припада╓ приблизно на середину 90-х рок╕в ╕ обумовлю╓ться ч╕тко вид╕леними економ╕чними причинами √ втратою робочих м╕сць, доход╕в населення, особливо у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, комерц╕ал╕зац╕╓ю в╕дносин тощо.
М╕грац╕╖ укра╖нц╕в до ╤спан╕╖ сприяло:
- л╕беральне ╕спанське законодавство, яке дозволяло ╕ноземцям отримати працю без оформлення оф╕ц╕йних документ╕в;
- наявн╕сть потреб у заповненн╕ робочих м╕сць у с╕льському господарств╕ та у сфер╕ буд╕вництва;
- висок╕ пор╕вняно з Укра╖ною зароб╕тки;
- можлив╕сть отримання дозволу на працю та проживання (резиденц╕╖) в результат╕ пер╕одично╖ легал╕зац╕╖ ╕ноземц╕в, що проводилась ╕спанським урядом;
- масове повернення з Укра╖ни до ╤спан╕╖ з к╕нця 80-х рок╕в минулого стол╕ття ⌠д╕тей в╕йни■, як╕ вже мали шлюбн╕ в╕дносини з громадянами Укра╖ни ╕ чисельн╕ родинн╕ зв▓язки на батьк╕вщин╕;
- можлив╕сть спрощеного оформлення запрошення на при╖зд до ╤спан╕╖ далеким родичам та знайомим в Укра╖н╕.
Важливим фактором, який сприяв укра╖нськ╕й м╕грац╕╖, був ╕спанський ментал╕тет, близький до укра╖нського, в╕дсутн╕сть ксенофоб╕╖, гостинн╕сть, доброзичлив╕сть ╕спанц╕в та ╖х поважливе ставлення до вих╕дц╕в з колишнього СРСР.
З часом, в╕дношення ╕спанц╕в до вих╕дц╕в з Укра╖ни сутт╓во не зм╕нилося. В╕дбулися лише внутр╕шн╕ зм╕ни в економ╕ц╕, соц╕альн╕й сфер╕ як в ╤спан╕╖, так ╕ в Укра╖н╕. Зм╕нилась, в ц╕лому, ╕ ситуац╕я на зовн╕шньопол╕тичн╕й арен╕, що вплинуло на формування т.зв. └нового ментал╕тету■ укра╖нця. Економ╕чн╕ негаразди в Укра╖н╕ лише сприяли ви╖зду наших сп╕вгромадян за кордон у пошуках зароб╕тк╕в.
Останн╕м часом, незважаючи на сутт╓ве ужорсточення ╕спанського законодавства щодо ╕ноземно╖ присутност╕ в кра╖н╕, укра╖нська д╕аспора продовжу╓ чисельно зб╕льшуватись, в першу чергу за рахунок └трудових■ м╕грант╕в, та вже нарахову╓ за оц╕нками ╕спансько╖ сторони 103 328 ос╕б. З ц╕╓╖ к╕лькост╕ 21 579 ос╕б мають легальний статус, ╕нш╕ майже 82 тис. ╓ нелегалами.
Анал╕з результат╕в опитувань та наявних статистичних даних в асоц╕ац╕ях дозволя╓ зд╕йснити умовний розпод╕л укра╖нц╕в в ╤спан╕╖ за такими категор╕ями:
за статтю: ж╕нки √ 65%; чолов╕ки √ 35% ; за в╕ком: ж╕нки понад 45 рок╕в - 5%, в╕д 35 до 45 рок╕в - 60% , в╕д 20 до 35 рок╕в - 30% , до 20 рок╕в - 5%.
Чолов╕ки: понад 45 рок╕в - 5% , в╕д 30 до 45 рок╕в - 70%, в╕д 18 до 30 рок╕в - 25%. За р╕внем осв╕ти: вищою осв╕тою √ 10% , з середньою спец╕альною осв╕тою √ 20% , з середньою осв╕тою √ 70%.
За с╕мейним станом: одружен╕ (зам╕жн╕) √ 60% , розлучен╕ √ 25% , неодружен╕ (незам╕жн╕) √ 15%
За походженням:
Зах╕дн╕ област╕ Укра╖ни (Льв╕вська, Терноп╕льська, ╤вано-Франк╕вська, Хмельницька, Р╕вненська, Волинська) - 70% ;
Центральн╕ та п╕вденно-сх╕дн╕ област╕ Укра╖ни (Ки╖вська, Черкаська, Дн╕пропетровська, Донецька, Запор╕зька, Херсонська, Одеська, Сумська, Луганська, Автономна Республ╕ка Крим) - 30% .
За нац╕ональним складом:
укра╖нц╕ √ 75%
рос╕яни √ 15%
в╕рмени √ 3%
татари √ 2%
евре╖ √ 1%
╕нш╕ √ 4% .
Розпод╕л укра╖нц╕в по територ╕╖ ╤спан╕╖ такий:

центральна частина (м╕сто та пров╕нц╕я Мадрид) - 20% (20 000 ос╕б),
сх╕дн╕ пров╕нц╕╖ (Каталон╕я, Валенс╕я, Мурс╕я) √ 35% (35 000 ос╕б),
п╕вденн╕ пров╕нц╕╖ (Андалус╕я, Каст╕лья-ла-Манча) √ 25% (25 000 ос╕б), зах╕дн╕ пров╕нц╕╖ (Екстремадура. Каст╕лья-Леон) √ 10% (10 000 ос╕б), п╕вн╕чн╕ пров╕нц╕╖ (Гал╕с╕я, Астур╕ас, Кантабр╕я, Наварра, Кра╖на Баск╕в, Арагон) √ 8% (8 000 ос╕б), Канарськ╕, Балеарськ╕ острови √ 2% (б╕ля 2000 ос╕б).
Максимальне скупчення укра╖нц╕в в╕дм╕чено у таких м╕стах та ╖х околицях: Мадрид, Барселона, Валенс╕я, Альбасете, Ал╕канте, Торев▓╓ха, Мурс╕я, Малага, Марбелья,Уельва, Сев╕лья, Х╕хон.
Громадяни Укра╖ни, як╕ перебувають в ╤спан╕╖ легально та нелегально, працевлаштован╕ на 80%. Решта сп╕вв╕тчизник╕в займа╓ться пошуками роботи, живуть на випадков╕ зароб╕тки, або за кошти благод╕йних орган╕зац╕й.
Розпод╕л укра╖нц╕в на ринку прац╕ такий:
с╕льське господарство та виробництво (зб╕р цитрусових, винограду, овоч╕в, фрукт╕в, оливкових культур, ╖х переробка, промислове виробництво) √ 45% ; сфера буд╕вництва (будинки, дороги, тощо) √ 30% ; робота в ╕спанських с╕м▓ях в якост╕ прислуг, по догляду за хворими та старими людьми - 15%; сфера обслуговування (готел╕, кафе, ресторани, танцювальн╕ клуби, ремонт квартир, авто, побутово╖ техн╕ки, сторожування) √ 10%.
Незначна частина укра╖нських ж╕нок (приблизно 1-1,5% в╕д загально╖ к╕лькост╕) не працю╓, знаходиться на утриманн╕ ╕спанц╕в (н╕мц╕в, англ╕йц╕в, проживаючих в ╤спан╕╖), з якими вони уклали шлюбн╕ в╕дносини.
Середн╕й зароб╕ток працюючого в ╤спан╕╖ укра╖нця склада╓ 700 ╓вро на м╕сяць. Найнижч╕ зароб╕тки заф╕ксован╕ на робот╕ в ╕спанських с╕м▓ях - 250 - 300 ╓вро, максимальн╕ до 1200 ╓вро на т.зв. └п╕кових■ сезонних с╕льськогосподарських роботах, або у сфер╕ обслуговування (буд╕вництва) при наявност╕ досв╕ду, легальних документ╕в, волод╕нн╕ мовою.
За оф╕ц╕йними оц╕нками ╕спансько╖ сторони станом на 01.09.2004 в ╤спан╕╖ 103 328 громадян Укра╖ни ╓ заре╓строваними за м╕сцем тимчасового проживання. Сл╕д зазначити, що в╕дпов╕дно до приблизних оц╕нок ╕спансько╖ сторони всього в кра╖н╕ прожива╓ до 400 тисяч укра╖нц╕в (за п╕драхунками ╕спанських банк╕в).
К╕льк╕сть громадських укра╖нських асоц╕ац╕й щороку зроста╓. На сьогодн╕ ╖х вже 14. Частина асоц╕ац╕й об▓╓днана у Федерац╕ю. Федерац╕я в цьому роц╕ стала членом Св╕тового Конгресу Укра╖нц╕в та ╢вропейського Конгресу Укра╖нц╕в. Зараз ╕де п╕дготовка до вступу в УВКР.
Б╕льш╕сть асоц╕ац╕й функц╕онують у сп╕впрац╕ ╕з церквою. При Федерац╕╖ укра╖нських асоц╕ац╕й на даний час створено музичний гурт п╕д кер╕вництвом Володимира Мельника та каналу ⌠Червона калина■. У 2006 роц╕ Федерац╕я укра╖нських асоц╕ац╕й в ╤спан╕╖ плану╓ проведення в м. Валенс╕я сем╕нару ╚Укра╖на √ ╤спан╕я: крок до ╢вропи╩. Мета сем╕нару √ привернути увагу ╕спансько╖ сторони до Укра╖ни як до одного ╕з стратег╕чних партнер╕в у сфер╕ економ╕ки, культури та туризму.
Щодо осв╕тн╕х потреб укра╖нц╕в в ╤спан╕╖, вони ╓ достатньо високими ╕ нереал╕зованими. Середн╕й в╕к ⌠трудового м╕гранта-укра╖нця■ на сьогодн╕ склада╓ приблизно 30-40 рок╕в. Кожний четвертий ⌠зароб╕тчанин■ перебува╓ в ╤спан╕╖ з д╕тьми шк╕льного в╕ку. В переважн╕й б╕льшост╕ д╕ти ╕мм╕грант╕в влаштован╕ в ╕спанськ╕ школи, здобувають осв╕ту за ╕спанськими критер╕ями ╕ вимогами.
Укра╖нськ╕ асоц╕ац╕╖ тривалий час намагаються вир╕шити проблему започаткування роботи укра╖нських клас╕в (нед╕льних шк╕л) для навчання д╕тей р╕дною мовою за перел╕ком предмет╕в, як╕ ╓ в╕дсутн╕ми в ╕спанських навчальних програмах.
Зараз так╕ класи ╕снують в Мадрид╕ при УГКЦ (36 д╕тей перших клас╕в, по 20 д╕тей у старших). Заняття у суботу. Викладають укра╖нську мову та л╕тературу, ╕стор╕ю Укра╖ни, природознавство.
Нед╕льна школа створена у м. Валенс╕я при Укра╖нському культурному центр╕, який розпочав свою д╕яльн╕сть восени ц.р. при Федерац╕╖.
Ще одна школа ╓ у м. Мурс╕я.
Рел╕г╕йн╕ потреби укра╖нц╕ задовольняють через 4 православних (УПЦ КП) та 6 греко-католицьких (УГКЦ) священик╕в, як╕ проводять служби для громадян Укра╖ни в м╕стах Барселона, Валенс╕я, Ал╕канте, Ор╕уела, Торрев▓╓ха, Альмер╕я, Малага, Сев╕лья, Мурс╕я, в Мадрид╕ та околицях столиц╕ ╤спан╕╖. Для прикладу, лише в Мадрид╕ щонед╕л╕, в прим╕щенн╕ ╕спансько╖ католицько╖ Церкви в╕дбуваються Служби укра╖нсько╖ греко-католицько╖ Церкви, як╕ в╕дв╕дують б╕льше 700 вих╕дц╕в з Укра╖ни.
Укра╖нська громада ╤спан╕╖ протягом тривалого часу ╕н╕ц╕ю╓ питання про п╕дписання з ╕спанською стороною Угоди про тимчасове працевлаштування сезонних роб╕тник╕в. Такий крок ╓ принципово важливим з точки зору легал╕зац╕╖ перебування укра╖нц╕в в ╤спан╕╖, визначеност╕ ╖х правового захисту, впорядкованост╕ м╕грац╕йних процес╕в.
Кр╕м того, у вза╓мод╕╖ з укра╖нськими асоц╕ац╕ями Посольством Укра╖ни опрацьовуються питання вза╓много визнання диплом╕в, прав вод╕я.
Останн╓ (визнання прав вод╕я) на сьогодн╕ саме актуальне питання для громад.
Под╕╖ минулого року сприяли б╕льш╕й згуртованост╕ укра╖нсько╖ громади в ╤спан╕╖.
У виборах прийняло участь 5300 сп╕вв╕тчизник╕в. Св╕й пол╕тичний виб╕р укра╖нц╕ в╕льно висловлювали не т╕льки на виборчих д╕льницях, але й на численних м╕тингах в Мадрид╕, Барселон╕, Ал╕канте, Валенс╕╖, Уельв╕, Малаз╕, надсилали письмов╕ звернення до Уряду ╤спан╕╖ та Корол╕всько╖ династ╕╖.
(╤нформац╕я п╕дготовлена за матер╕алами Посольства Укра╖ни в Корол╕вств╕ ╤спан╕я)
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Укра╖нська громада в Аргентинськ╕й Республ╕ц╕.
Марки укра╖нсько╖ д╕аспори (США, 1957 √ 1996 роки видання)
На вечорницях ⌠Нашо╖ Школи■ м. Антверпена
╤нформац╕я щодо укра╖нського шк╕льництва та укра╖нсько╖ осв╕ти д╕аспори.
Музей культурно╖ спадщини (д╕аспори) у м. Ки╓в╕
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|