Український центр гуманітарної інформації ⌠Світогляд■ - Діаспора

Доброчинці

Анатолій Валюх-Брантон народився 1930 року в Гуляй Полі. Батьківщину втратив у 1943 році, опинившись в німецьких таборах для рабів праці. До 1949 року залишався в Німеччині, а потім виїхав до Америки, де працював і вчився у Вейнському університеті Детройту. Десять років пізніше, діставши ступінь магістра в галузі східноєвропейських наук, виїхав до Каліфорнії, де викладав англійську мову в середній школі. Після 32 років викладання вийшов на пенсію і сьогодні живе в Палм Дезерт, біля Лос- Анджелесу. Одружений, має дорослу доньку, яка заснувала своє підприємство. Нині пише книгу про себе та про свій час і не забуває Україну.

Пан Анатолій та його дружина пані Ліда ось уже багато років допомагають Україні, витрачаючи на потреби різних громадських організацій близько 2000 доларів щорічно. Також висилають гроші для голодних в Україні та допомагають парафії Української православної церкви Київського патріархату в Житомирі, підтримуючи таким чином подвижницьку працю Архієпископа Ізяслава. За останні роки для Церкви в Житомирі від родини Валюхів надійшло 4 комп▓ютери.

Допомогла родина Валюхів і капітану української шхуни ⌠Батьківщина■ Бірюковичу, який, вирушивши в подорож довкола земної кулі, не мав грошей, щоб провести зиму на американському континенті і потім продовжити свою подорож. Пан Анатолій, завдяки турботам редактора англомовної газети ⌠Ukrainian Weekly■ Романа Вороновича, допоміг талановитому юному київському скрипалю Ігорю Лобку, який немає матері, придбати скрипку. Надає допомогу родина Валюхів й українській демократичній пресі, зокрема часопису ⌠Бористен■. Донька пана Анатолія і пані Ліди - Лана теж допомагає двом бідним українським родинам, в яких діти не мають батька або матері.

Анатолій Валюх √ чудовий співак, залюблений в українську пісню. Власним коштом записав і видав декілька компакт-дисків та касет з українськими піснями, які розійшлися по всьому світові.

Вболіває пан Анатолій і за рідну українську мову, за той стан, в якому вона опинилася як через історичні обставини, так і завдяки політиці українського уряду. Саме цими почуттями пройняті його заклики до молоді, державних службовців, всього українського народу любити рідну мову. Від сьогодні ці заклики ми розміщуємо на різних сторінках нашого сайту: ⌠Духовність■, ⌠Культура■, ⌠Освіта, мова■, ⌠Суспільство і політика■. Сподіваємося, що і Ви, дорогі наші читачі, належним чином оціните їх патріотичну спрямованість та свіжий погляд на проблему утвердження української мови як державної.

Інші статті розділу:

Доброчинці:	Анатолій Валюх-Брантон
	Стефанія Ковалик: ⌠Мої пісні для Вас■

Українська громада в Аргентинській Республіці.

Вісті з діаспори

Українська діаспора в Іспанії

Марки української діаспори (США, 1957 √ 1996 роки видання)

На вечорницях ⌠Нашої Школи■ м. Антверпена

Інформація щодо українського шкільництва та української освіти діаспори.

Музей культурної спадщини (діаспори) у м. Києві

Інформацію сайту можна використовувати з посиланням на джерело.