|
|
Коротка ╕нформац╕я
про стан довк╕лля в Укра╖н╕
|
Земля по обидва береги Дн╕пра. Наше завдання - зберегти цю красу |
За роки незалежност╕ в Укра╖н╕ сформовано засади державно╖ еколог╕чно╖ пол╕тики, визначено довгострокову стратег╕ю розв▓язання еколог╕чних проблем.
Концептуальн╕ засади розвитку еколог╕чного законодавства було закладено в "Основних напрямках державно╖ пол╕тики Укра╖ни в галуз╕ охорони довк╕лля, використання природних ресурс╕в та забезпечення еколог╕чно╖ безпеки", затверджених Верховною Радою Укра╖ни 1998 роц╕. За роки незалежност╕ прийнято Л╕совий, Водний, та Земельний кодекси, Кодекс про надра, закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного пов╕тря", "Про рослинний св╕т", "Про в╕дходи", "Про природно-запов╕дний фонд".
Св╕дченням того, що Укра╖на пробу╓ проводити належну орган╕зац╕йну, пол╕тичну та програмну д╕яльн╕сть у галуз╕ охорони довк╕лля стало проведення в травн╕ 2003 року 5-╖ Все╓вропейсько╖ конференц╕╖ м╕н╕стр╕в навколишнього середовища "Довк╕лля для ╢вропи". Три дн╕ в М╕жнародному Виставковому Центр╕ працювало понад 4 тисяч╕ учасник╕в, як╕ представляли 53 кра╖ни св╕ту, майже 30 м╕жнародних орган╕зац╕й та понад 100 неурядових структур. На конференц╕╖ було п╕дписано 3 протоколи, як╕ уводять в д╕ю механ╕зми реал╕зац╕╖ багатьох м╕жнародних угод, зокрема 4-х конвенц╕й.
Широкий спектр еколог╕чних проблем висв╕тлю╓ться через засоби масово╖ ╕нформац╕╖, зокрема про стан навколишнього природного середовища, можлив╕ стих╕йн╕ лиха тощо. Важливим кроком на шляху ╕нформування св╕тово╖ громадськост╕ стала створена у 2000 роц╕ веб-стор╕нка в ╤нтернет╕ М╕н╕стерства еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни (www.menr.gov.ua).
Для реал╕зац╕╖ конкретних заход╕в у сфер╕ охорони пов╕тря, насамперед у м╕стах, Урядом Укра╖ни затверджена "Програма поетапного припинення використання етилового бензину в Укра╖н╕".
Анал╕з викид╕в та забруднення атмосферного пов╕тря найпоширен╕шими забрудниками (пил, диоксид азоту, диоксид с╕рки , оксид вуглецю) проводиться у 53 м╕стах на 162 стац╕онарних постах та на двох станц╕ях транскордонного мон╕торингу.
За пер╕од з 1996 року викид╕в забрудник╕в поменшало у переважн╕й б╕льшост╕ м╕ст. Середньор╕чний вм╕ст ╖х у пов╕тр╕ також знижу╓ться, що поясню╓ться впровадженням природоохоронних заход╕в та скороченням обсяг╕в виробництва. Негативного впливу в╕д викид╕в забруднюючих речовин в пов╕тря зазнають, зокрема м╕ста Дн╕пропетровськ, Дн╕продзержинськ, Кривий Р╕г, Мар╕уполь, Донецьк, Мак╕╖вка, Бурштин.
Основним джерелом водопостачання в Укра╖н╕ ╓ поверхнев╕ води (до 80%), зокрема басейн р. Дн╕пра забезпечу╓ до 70% населення питною водою. Середньодобове споживання води на 1 м╕ського жителя в Укра╖н╕ становить 320 л╕тр╕в, тод╕ як у великих м╕стах ╢вропи цей показник дор╕вню╓ 100-200 л╕трам. Централ╕зованим водопостачанням в Укра╖н╕ забезпечено населення вс╕х м╕ст та майже 90% селищ м╕ського типу.
Спостереження за х╕м╕чним складом та як╕стю поверхневих вод Укра╖ни проводиться на 139 водних об▓╓ктах (р╕чки, водоймища, озера) у 215 пунктах; за г╕дроб╕олог╕чними показниками √ на 47 водних об▓╓ктах (р╕чки, водоймища) у 87 пунктах.
М╕кроб╕олог╕чна оц╕нка якост╕ вод централ╕зованого водопостачання в Укра╖н╕ показу╓, що у водоймах 1-о╖ категор╕╖ ╕з досл╕джених проб не в╕дпов╕дали г╕г╕╓н╕чним нормам за сан╕тарно-х╕м╕чними показниками 17,2%, за м╕кроб╕олог╕чними 14,2%. Для водойм 2-о╖ категор╕╖ ц╕ показники становлять в╕дпов╕дно 20,7% та 20,0%. У морях ╕з досл╕джених проб 18,7% не в╕дпов╕дали сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чним нормативам за сан╕тарно-х╕м╕чними та 13,1% - за м╕кроб╕олог╕чними показниками.
Найб╕льшу частку в╕дхилень в╕д державного стандарту питно╖ води в системах централ╕зованого водопостачання за сан╕тарно-х╕м╕чними показниками в╕дзначено у Луганськ╕й, К╕ровоградськ╕й, Микола╖вськ╕й, Одеськ╕й, Дн╕пропетровськ╕й, Сумськ╕й, Херсонськ╕й областях.
Загальн╕ прогнозн╕ ресурси п╕дземних вод Укра╖ни складають 61689,2 тисяч метр╕в куб╕чних на добу. Переважна частина ╖х припада╓ на п╕вн╕чн╕ та п╕вн╕чно-зах╕дн╕ област╕, тод╕ як у п╕вденних рег╕онах ресурси п╕дземних вод досить обмежен╕.
Еколог╕чний стан п╕дземних вод контролю╓ться шляхом мон╕торингу на 3000 спостережних свердловинах. За даними мон╕торингу як╕сний стан п╕дземних вод ╕стотно не зм╕ню╓ться. Середньор╕чний об▓╓м видобутку питних та техн╕чних п╕дземних вод на територ╕╖ Укра╖ни становить 9630,6 тисяч метр╕в куб╕чних на добу. Проти 1999 року середньор╕чний об▓╓м видобутку п╕дземних вод зб╕льшився на 269,8 тисяч метр╕в куб╕чних на добу. Протягом цього пер╕оду пробурено ╕ передано водокористувачам понад 300 артез╕анських свердловин ╕з загальним дебетом понад 51,2 тисяч метр╕в на добу, що забезпечило чистою питною водою 259 населених пункт╕в п╕вдня та сходу Укра╖ни, рег╕он╕в, постраждалих в╕д стих╕йного лиха.
Однак, у зон╕ надзвичайно╖ еколог╕чно╖ ситуац╕╖ в Первомайському район╕ Микола╖всько╖ област╕ у ╜рунтових водах виявлено п╕двищений вм╕ст н╕трат╕в та деяких ╕нших х╕м╕чних речовин, як╕ характерн╕ для рег╕он╕в ╕нтенсивного с╕льськогосподарського виробництва. Найчаст╕ше х╕м╕чними речовинами, вм╕ст яких в ╜рунтових водах перевищу╓ ГПК, ╓ н╕трати, продукти с╕льгоспх╕м╕╖, свинець, марганець, феноли та нафтопродукти. У районах масового зрошення у цих водах в╕дзначено п╕двищений вм╕ст хлорид╕в, сульфат╕в та ╕нших макрокомпонент╕в, що виклика╓ зростання загально╖ м╕нерал╕зац╕╖ води.
В останн╕ роки вагомим чинником забруднення п╕дземних вод ╓ "мокра" консервац╕я шахт та кар▓╓ри г╕рничодобувних п╕дпри╓мств, що виводяться з експлуатац╕╖.
Важливим фактором покращання здоров▓я людей в оздоровчих закладах ╓ використання таких природних рекреац╕йних ресурс╕в як пляж╕ в╕дкритих водойм. ╤з ус╕х оздоровчих заклад╕в пляж╕ мають 24,8%, зокрема 14,7% - морськ╕ пляж╕. Найб╕льше оздоровчих заклад╕в з пляжами припада╓ на АР Крим, Запор╕зьку, Дн╕пропетровську, Донецьку, Ки╖вську, Одеську, Микола╖вську, Херсонську област╕.
Найб╕льше рекреац╕йне навантаження припада╓ на берегову смугу Азово-Чорноморського узбережжя, близько 1160 км яко╖ займають морськ╕ пляж╕.
Комплексне досл╕дження стану довк╕лля курортних зон зд╕йсню╓ться методом б╕о╕ндикац╕╖ з використанням цитогенетичних тест-систем. Це особливо характерно для територ╕й, де формуються л╕кувальн╕ м╕неральн╕ води, сольов╕ л╕кувальн╕ гряз╕ та ╕нш╕ природн╕ бальнеолог╕чн╕ ресурси.
За р╕зноман╕тн╕стю та к╕льк╕стю родовищ ╕ прояв╕в м╕неральних вод Укра╖на пос╕да╓ одне з пров╕дних м╕сць у св╕т╕. На цей час в Укра╖н╕ розв╕дано запаси м╕неральних вод на 163 родовищах загальним об▓╓мом 71,5 тисяч метр╕в куб╕чних на добу .
М╕неральн╕ води багатьох родовищ Укра╖ни (⌠феодос╕йське", "Поляна Квасова" "Сойми", "Нафтуся") ╓ повними аналогами всесв╕тньо в╕домих кавказьких л╕кувальних вод типу "Боржом╕", "Арзн╕", "╢сентуки".
На баз╕ родовищ з розв╕даними запасами м╕неральних вод працю╓ понад 150 оздоровчих заклад╕в: санатор╕╖, панс╕онати, в яких щор╕чно оздоровлю╓ться близько 500 тис. чолов╕к.
П╕дготувала М. Л. Максимчук,
сп╕вроб╕тник М╕н╕стерства еколог╕╖
та природних ресурс╕в Укра╖ни
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Довк╕лля, б╕орозма╖ття та еколог╕я
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|