Український центр гуманітарної інформації ⌠Світогляд■

Коротка інформація

про стан довкілля в Україні

Земля по обидва береги Дніпра. Наше завдання - зберегти цю красу

Земля по обидва береги Дніпра. Наше завдання - зберегти цю красу

За роки незалежності в Україні сформовано засади державної екологічної політики, визначено довгострокову стратегію розв▓язання екологічних проблем.

Концептуальні засади розвитку екологічного законодавства було закладено в "Основних напрямках державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", затверджених Верховною Радою України 1998 році. За роки незалежності прийнято Лісовий, Водний, та Земельний кодекси, Кодекс про надра, закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про рослинний світ", "Про відходи", "Про природно-заповідний фонд".

Свідченням того, що Україна пробує проводити належну організаційну, політичну та програмну діяльність у галузі охорони довкілля стало проведення в травні 2003 року 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища "Довкілля для Європи". Три дні в Міжнародному Виставковому Центрі працювало понад 4 тисячі учасників, які представляли 53 країни світу, майже 30 міжнародних організацій та понад 100 неурядових структур. На конференції було підписано 3 протоколи, які уводять в дію механізми реалізації багатьох міжнародних угод, зокрема 4-х конвенцій.

Широкий спектр екологічних проблем висвітлюється через засоби масової інформації, зокрема про стан навколишнього природного середовища, можливі стихійні лиха тощо. Важливим кроком на шляху інформування світової громадськості стала створена у 2000 році веб-сторінка в Інтернеті Міністерства екології та природних ресурсів України (www.menr.gov.ua).

Для реалізації конкретних заходів у сфері охорони повітря, насамперед у містах, Урядом України затверджена "Програма поетапного припинення використання етилового бензину в Україні".

Аналіз викидів та забруднення атмосферного повітря найпоширенішими забрудниками (пил, диоксид азоту, диоксид сірки , оксид вуглецю) проводиться у 53 містах на 162 стаціонарних постах та на двох станціях транскордонного моніторингу.

За період з 1996 року викидів забрудників поменшало у переважній більшості міст. Середньорічний вміст їх у повітрі також знижується, що пояснюється впровадженням природоохоронних заходів та скороченням обсягів виробництва. Негативного впливу від викидів забруднюючих речовин в повітря зазнають, зокрема міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк, Макіївка, Бурштин.

Основним джерелом водопостачання в Україні є поверхневі води (до 80%), зокрема басейн р. Дніпра забезпечує до 70% населення питною водою. Середньодобове споживання води на 1 міського жителя в Україні становить 320 літрів, тоді як у великих містах Європи цей показник дорівнює 100-200 літрам. Централізованим водопостачанням в Україні забезпечено населення всіх міст та майже 90% селищ міського типу.

Спостереження за хімічним складом та якістю поверхневих вод України проводиться на 139 водних об▓єктах (річки, водоймища, озера) у 215 пунктах; за гідробіологічними показниками √ на 47 водних об▓єктах (річки, водоймища) у 87 пунктах.

Мікробіологічна оцінка якості вод централізованого водопостачання в Україні показує, що у водоймах 1-ої категорії із досліджених проб не відповідали гігієнічним нормам за санітарно-хімічними показниками 17,2%, за мікробіологічними 14,2%. Для водойм 2-ої категорії ці показники становлять відповідно 20,7% та 20,0%. У морях із досліджених проб 18,7% не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними та 13,1% - за мікробіологічними показниками.

Найбільшу частку відхилень від державного стандарту питної води в системах централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками відзначено у Луганській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській областях.

Загальні прогнозні ресурси підземних вод України складають 61689,2 тисяч метрів кубічних на добу. Переважна частина їх припадає на північні та північно-західні області, тоді як у південних регіонах ресурси підземних вод досить обмежені.

Екологічний стан підземних вод контролюється шляхом моніторингу на 3000 спостережних свердловинах. За даними моніторингу якісний стан підземних вод істотно не змінюється. Середньорічний об▓єм видобутку питних та технічних підземних вод на території України становить 9630,6 тисяч метрів кубічних на добу. Проти 1999 року середньорічний об▓єм видобутку підземних вод збільшився на 269,8 тисяч метрів кубічних на добу. Протягом цього періоду пробурено і передано водокористувачам понад 300 артезіанських свердловин із загальним дебетом понад 51,2 тисяч метрів на добу, що забезпечило чистою питною водою 259 населених пунктів півдня та сходу України, регіонів, постраждалих від стихійного лиха.

Однак, у зоні надзвичайної екологічної ситуації в Первомайському районі Миколаївської області у ґрунтових водах виявлено підвищений вміст нітратів та деяких інших хімічних речовин, які характерні для регіонів інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Найчастіше хімічними речовинами, вміст яких в ґрунтових водах перевищує ГПК, є нітрати, продукти сільгоспхімії, свинець, марганець, феноли та нафтопродукти. У районах масового зрошення у цих водах відзначено підвищений вміст хлоридів, сульфатів та інших макрокомпонентів, що викликає зростання загальної мінералізації води.

В останні роки вагомим чинником забруднення підземних вод є "мокра" консервація шахт та кар▓єри гірничодобувних підприємств, що виводяться з експлуатації.

Важливим фактором покращання здоров▓я людей в оздоровчих закладах є використання таких природних рекреаційних ресурсів як пляжі відкритих водойм. Із усіх оздоровчих закладів пляжі мають 24,8%, зокрема 14,7% - морські пляжі. Найбільше оздоровчих закладів з пляжами припадає на АР Крим, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Одеську, Миколаївську, Херсонську області.

Найбільше рекреаційне навантаження припадає на берегову смугу Азово-Чорноморського узбережжя, близько 1160 км якої займають морські пляжі.

Комплексне дослідження стану довкілля курортних зон здійснюється методом біоіндикації з використанням цитогенетичних тест-систем. Це особливо характерно для територій, де формуються лікувальні мінеральні води, сольові лікувальні грязі та інші природні бальнеологічні ресурси.

За різноманітністю та кількістю родовищ і проявів мінеральних вод Україна посідає одне з провідних місць у світі. На цей час в Україні розвідано запаси мінеральних вод на 163 родовищах загальним об▓ємом 71,5 тисяч метрів кубічних на добу .

Мінеральні води багатьох родовищ України (⌠феодосійське", "Поляна Квасова" "Сойми", "Нафтуся") є повними аналогами всесвітньо відомих кавказьких лікувальних вод типу "Боржомі", "Арзні", "Єсентуки".

На базі родовищ з розвіданими запасами мінеральних вод працює понад 150 оздоровчих закладів: санаторії, пансіонати, в яких щорічно оздоровлюється близько 500 тис. чоловік.

Підготувала М. Л. Максимчук,

співробітник Міністерства екології

та природних ресурсів України

Інші статті розділу:

Довкілля, біорозмаїття та екологія

Інформацію сайту можна використовувати з посиланням на джерело.