З духовної спадщини Григорія Сковороди

 

“Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто задоволений тим, чим володіє”. Ці надзвичайно актуальні в наш прагматичний вік слова належать українському філософу та поету 18 століття Григорію Савичу Сковороді. Сьогодні в Україні постать та філософська спадщина Сковороди привертають все більше уваги не лише філософів, а й звичайних людей. 25 вересня ц. р. відбулася презентація книги директора Інституту філософії НАН України, академіка Мирослава Поповича “Григорій Сковорода. Філософія свободи”. Літературна громадськість України з великим нетерпінням чекає й раніше анонсовану Валерієм Шевчуком книгу, присвячену життєвому шляху “українського сфінкса” Григорія Сковороди.

Наша країна переживає складний час. Можливо саме тому люди намагаються знайти відповіді на непрості проблеми сьогодення в духовній спадщині своїх визначних попередників. Сучасна мисляча людина бачить Сковороду по-новому, знаходячи в його особистому житті та творчості розв’язання сьогоденних українських проблем.

Лейтмотивом всіх філософських шукань Григорія Сковороди є ідея самопізнання, заклик до доброчинності, духовної свободи, осуд жадоби і розкішного життя, проповідь задоволення малим, твердження про можливість досягнення людиною земного щастя у “спорідненій” праці. Життю міста з виром пристрастей він протиставляє поезію тихих полів та зелених дібров.

Ще наприкінці 18 століття шлях до ідеального суспільства (про яке ми так сьогодні мріємо!) Григорій Савич Сковорода вбачав у вихованні нової людини через самопізнання, доступне за допомогою розуму і внутрішнього чуття. На його переконання справедливе суспільство має виникнути на ґрунті освіти та пізнанні людьми самих себе. Слід зазначити, що вчення Григорія Сковороди завжди перебувало у повній гармонії з його особистим життям.

Пропонуємо увазі відвідувачів сайту деякі цитати з творів Григорія Сковороди, що якнайкраще ілюструють його філософські погляди та закликають нас до роздумів. Мову автора – староукраїнську книжну літературну мову останнього періоду її функціонування з елементами старослов’янської, російської та живої української – ми зберігаємо.

 

- Світ ловив мене, та не впіймав

Напис на могилі Г. С. Сковороди, його заповіт

 

- Кинь весь мір сей прескверный. Он-то вточь есть темный ад.

«Сад божественных песнъй», пъснь 2-я

 

- Я ничего не боюсь; одних гръхов я страшусь.

Убій во мнъ всякій гръх: се - ключ моих всъх утъх!

«Сад божественных песнъй», пъснь 3-я

 

- Дух свободы внутрь нас родит,

Веселитеся, яко с нами Бог!

«Сад божественных песнъй», пъснь 4-я

 

- О дуброва! О свобода! В тебъ я начал мудръть,

До тебе моя природа, в тебъ хощу и умръть.

«Сад божественных песнъй», пъснь 12-я

 

- На что ж мнъ замышляти,

Что в селъ родила мати?

Нехай у тъх мозок рвется,

Кто высоко вгору дмется…

«Сад божественных песнъй», пъснь 18-я

 

- Лутше час честно жить, неж скверно цълый день…

«Сад божественных песнъй», пъснь 23-я

 

- Завоюй земной весь шар, будь народам многим царь,

Что тъбе то помагает,

Аще внутрь душа рыдает?

«Сад божественных песнъй», пъснь 28-я

 

- Нужнъйшее тебъ найдеш то сам в себъ.

«Сад божественных песнъй», пъснь 28-я

 

- Не красна долготою, но красна добротою,

Как пъснь, так и жизнь.

«Сад божественных песнъй», пъснь 30-я

 

- … Щастіе наше есть мир душевный, но сей мир ни к коему -либо веществу не причитается; он ни золото, ни сребро, ни древо, ни огонь, ни вода, ни звъзды, ни планеты.

З діалогу «Кольцо»

 

- Все минає, але любов після всього зостається.

Все минає, але не Бог і не любов.

З оригінальних латинських віршів, переклад

 

 


Інші статті розділу:

 

Раджіндер Сінґ “Духовні перли для духовно прозрілого життя”

 

Дороговказ Матері Терези

 

Кость Липківський: “Правда про смерть діда виплила лише   в роки незалежності” (до 85 річниці проведення Всеукраїнського Церковного Собору, яким було обрано  Василя Липківського первоієрархом Української Автокефальної Православної Церкви)

 

Слово про Андрея Шептицького (до 141 роковин від дня народження)

 

Суцільне руйнування церков у Києві

 

“Святе таїнство шлюбу”

 

Храм св. Василія Великого у Києві

 

 

Інформацію сайту можна використовувати з посиланням на джерело.