Петро Григор╕ченко,

президент Всеукра╖нсько╖ сп╕лки громадських орган╕зац╕й ⌠Конгрес Ромен Укра╖ни■

⌠Народ рома́ ма╓ велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й у св╕тов╕й ╕стор╕╖ ■

 

Григор╕ченко Петро Дмитрович

Народився 1956 року в К╕ровоградськ╕й област╕. У 1980 роц╕ зак╕нчив Одеськ╕й державний ун╕верситет ╕м. ╤. ╤. Мечн╕кова за спец╕альн╕стю ⌠б╕олог╕я та х╕м╕я■, у 2003 роц╕ √ юридичний факультет Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. Св╕й трудовий шлях розпочав викладачем б╕олог╕╖ та х╕м╕╖ в середн╕й школ╕, працював ╕нженером в╕дд╕лу водоймищ дн╕провського каскаду, зав╕дувачем в╕дд╕лу охорони атмосферного пов╕тря сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чно╖ лаборатор╕╖ СЕС Печерського району м╕ста Ки╓ва. З 1993 по 1999 р╕к √ науковий сп╕вроб╕тник лаборатор╕╖ рад╕ац╕йно╖ г╕г╕╓ни ╤нституту г╕г╕╓ни харчування.

З 1999 року до 2002 року √ президент громадсько╖ орган╕зац╕╖ ⌠Форум Ромен Укра╖ни■, з 2002 року до тепер - президент Всеукра╖нсько╖ сп╕лки громадських орган╕зац╕й ⌠Конгрес Ромен Укра╖ни■. На V Всесв╕тньому з▓╖зд╕ народу рома в Праз╕ у 2002 роц╕ був обраний депутатом парламенту Всесв╕тнього союзу народу рома та ком╕саром IRU по Центральн╕й та Сх╕дн╕й ╢вроп╕.

Член Ради представник╕в громадських орган╕зац╕й нац╕ональних меншин при Президентов╕ Укра╖ни. Учасник парламентських слухань Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань нац╕ональних меншин, багатьох м╕жнародних конференц╕й та симпоз╕умов╕в з проблем м╕жетн╕чно╖ толерантност╕. Голова оргком╕тету з п╕дготовки Першого з▓╖зду громад рома в Укра╖н╕. Один з розробник╕в галузево╖ програми духовного в╕дродження ром╕в в Укра╖н╕.

За сумл╕нну працю та значний особистий внесок у розвиток зм╕цнення Укра╖нсько╖ держави в╕дзначений подяками Президента Укра╖ни й Голови Ком╕тету з питань прав людини, нац╕ональних меншин ╕ м╕жнац╕ональних в╕дносин.

 

- У жовтн╕ 2003 року в╕дбулася презентац╕я програми духовного в╕дродження ром╕в в Укра╖н╕. Ця програма, яку ╕н╕ц╕ював Державний ком╕тет Укра╖ни у справах нац╕ональностей та м╕грац╕╖ й Конгрес Ромен Укра╖ни, передбача╓ допомогу ромам (циганам) Укра╖ни передус╕м в гуман╕тарн╕й сфер╕. У зв▓язку з цим, шановний Петре Дмитровичу, до Вас дек╕лька питань. Ск╕льки ром╕в або циган прожива╓ зараз в Укра╖н╕? Коли ╕ як вони з▓явилися, як╕ шляхи м╕грац╕╖ мали м╕сце?

- Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 11 вересня ц. р. була прийнята програма духовного, культурного та соц╕ального в╕дродження етносу рома в Укра╖н╕. Якщо говорити про терм╕н позначення нашого етносу ⌠рома■, то ми звернулися до ╤нституту мовознавства з приводу його вживання. На сьогодн╕ це питання остаточно не вир╕шено, але, на наш погляд, цей терм╕н заслугову╓ на те, щоб бути прийнятим, оск╕льки ╓ самоназвою нац╕╖. Походить в╕н з мови роман╕ або санскриту. Тому, якщо притримуватися цив╕л╕зованих норм, як╕ передбачають вживання самоназви нац╕╖, то потр╕бно користуватися саме терм╕нами ⌠рома■. Проте на сьогодн╕ поруч з цим терм╕ном повноц╕нно ╕сну╓ ╕ терм╕н ⌠цигани■, який заф╕ксований у багатьох л╕тературних пам▓ятках.

Сьогодн╕ в Укра╖н╕ прожива╓ 47,6 тис. представник╕в етносу рома. Коли з▓явилися рома на територ╕╖ Укра╖ни? З ╕сторичних досл╕джень в╕домо, що це було 15 стол╕ття. Проте, на мою думку, рома в Укра╖н╕ з▓явилися рок╕в на 100 ран╕ше, оск╕льки на сус╕дн╕х землях (Валах╕я) ╖х було заф╕ксовано ще в 14 стол╕тт╕.

Походять ром з п╕вн╕чного заходу ╤нд╕╖. П╕дтверджу╓ться це, зокрема, ╕ л╕нгв╕стичними досл╕дженнями. Так, в╕домий науковець Грельман дов╕в, що сотн╕ сл╕в в лексиц╕ роман╕ мають сво╖м походженням санскрит. Зараз на територ╕╖ ╤нд╕╖ ╕сну╓ каста ⌠гадул╕я лохар╕■, 70 в╕дсотк╕в лексики цього кочового народу склада╓ться з лексики роман╕.

М╕грац╕ю рома з ╤нд╕╖, як стверджують досл╕дники ╕стор╕╖ народу, спричинили в╕дом╕ завоювання ╖╖ територ╕╖ Олександром Македонським, навалами татаро-монгол╕в, п╕зн╕шими завойовницькими в╕йнами. ╤ вже пот╕м, в сво╖х подорожах по територ╕╖ ╢вропи, цей кочовий народ формувався як окрема нац╕я. Як в╕домо, ц╕ подорож╕ супроводжувалися значними пересл╕дуваннями. Велика к╕льк╕сть рома була винищена, ╕ сам факт, що народ збер╕г себе, свою ╕дентичн╕сть, мову, культуру, пройшовши близько 1000 рок╕в територ╕╓ю ╢вропи, св╕дчить про його житт╓здатн╕сть. ╤стор╕ю народу рома можна пор╕внювати з ╕стор╕╓ю ╓врейського народу. Але ╓врейський народ мав матер╕альн╕ ╕ духовн╕ основи для свого збереження. Я маю на уваз╕ ╖хню рел╕г╕ю √ ╕уда╖зм. Саме ╕уда╖зм п╕дтримував ╕ збер╕гав ╓вре╖в як нац╕ю.

Рома роз╕йшлися по всьому св╕ту. Спочатку це була ╢вропа, де вони надовго зупинилися на територ╕╖ Грец╕╖. Про це св╕дчить те, що в мов╕ роман╕ ╓ багато грецьких сл╕в. Багато сл╕в в сучасн╕й мов╕ роман╕ запозичено з мов ╓вропейських народ╕в. Сама назва велико╖ групи рома - ⌠серби■, що проживають в Укра╖н╕, св╕дчить, що укра╖нськ╕ рома прийшли, переважно, з територ╕╖ Серб╕╖ через Валах╕ю, а пот╕м вже поширилися на сх╕д. Це один з шлях╕в ╖х м╕грац╕╖. Ще одна велика м╕грац╕йна хвиля в Укра╖ну прокотилася через територ╕ю Реч╕ Посполито╖. М╕ж цими двома групами ╕снують деяк╕ лексичн╕ в╕дм╕нност╕, що да╓ нам змогу говорити саме про ц╕ два шляхи просування народу на сх╕д. Зараз рома населяють вс╕ кра╖ни св╕ту, окр╕м Япон╕╖. Рома ╓ ╕ на територ╕╖ Латинсько╖ Америки, США, Канади, Австрал╕╖, Африки. До реч╕, одними з перших президент╕в в Австрал╕╖ та Бразил╕╖ в ╖х нов╕тн╕й ╕стор╕╖ були представники народу рома.

- В╕домо, що цигани ╓ постраждалим народом п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Зважаючи на географ╕чний розмах репрес╕й проти циган, не можливо точно назвати к╕льк╕сть жертв серед циганського населення. В Ки╓в╕, в Бабиному Яру, разом з укра╖нцями, ╓вреями та представниками ╕нших нац╕ональностей, були розстр╕лян╕ й цигани. Ромська громада Ки╓ва вже багато рок╕в посп╕ль намага╓ться встановити на м╕сц╕ розстр╕лу циган пам▓ятник (кибитку). Як на цей день справи з╕ встановленням пам▓ятника?

- Ця ╕стор╕я вже затягнулася на багато рок╕в ╕ ма╓ дещо детективний характер. Пам▓ятник, що був п╕дготовлений до встановлення в Бабиному Яру, нам не дозволяли встановлювати протягом 4 рок╕в. Врешт╕-решт в╕н загадково зник, був вивезений з Ки╓ва ╕ встановлений у Кам▓янець - Под╕льському. Зараз ми ведемо переговори з автором цього пам▓ятника про повернення його в Ки╖в. Ми вважа╓мо, що ма╓мо повне право на його встановлення, оск╕льки рома були першими, кого розстр╕ляли у цьому злощасному м╕сц╕. Це дек╕лька табор╕в з Укра╖ни, а також рома з м╕ста Ки╓ва. У нас ╓ ╕дея встановлювати цей пам▓ятник на м╕сцях масового розстр╕лу рома в пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Для цього ми вивча╓мо м╕сця масово╖ загибел╕ представник╕в нашого народу на територ╕╖ Укра╖ни.

- Як сучасний стиль та спос╕б життя (техн╕чний та науковий прогрес, демократизац╕я, фактор незалежност╕ нашо╖ держави, глобал╕зац╕я) впливають на устр╕й життя ром╕в?

- Життя рома, переважно, носить традиц╕йний характер. Велику роль в╕д╕грають стар╕, родов╕ зв▓язки. На жаль, ц╕ зв▓язки сьогодн╕ обриваються. ╤ це об▓╓ктивний процес, оск╕льки в╕дбува╓ться зм╕на формац╕╖. Все це дуже негативно познача╓ться на стан╕ само╖ общини рома в Укра╖н╕ та й в усьому св╕т╕. Це загальнолюдський процес. Втрачаються т╕ моральн╕ ц╕нност╕, що були притаманн╕ рома, втрача╓ться авторитет старшого в усталених ран╕ше в╕дносинах. Це призводить до багатьох негативних явищ, що в╕дбуваються в общин╕ рома. Цей процес стира╓ нац╕ональн╕ особливост╕. ╤ те, що Укра╖на першою на теренах СНД прийняла програму духовного в╕дродження народу рома, ма╓ для нас велике значення. Це дуже важливий крок, спрямований на п╕дтримку нашого етносу. В╕н да╓ нам над╕ю спод╕ватися, що народ рома матиме велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й в св╕тов╕й ╕стор╕╖. Програма створена й ╕сну╓, хоча багато момент╕в, як╕ пропонувала наша орган╕зац╕я (Конгрес Ромен Укра╖ни виступив одним з ╕н╕ц╕атор╕в ц╕╓╖ програми) не вв╕йшли до програми. Якщо говорити про наш╕ плани, то ця програма буде д╕яти до 2006 року. Вона не ╓ комплексною. Тому ми вже зараз плану╓мо розробку ново╖ державно╖ комплексно╖ програми для п╕дтримки етносу рома в Укра╖н╕. До цього п╕дштовхують нас т╕ процеси, як╕ в╕дбуваються в середовищ╕ укра╖нських рома. До реч╕, так╕ програми прийнят╕ вже в Угорщин╕, Румун╕╖, Болгар╕╖, ╤спан╕╖, Албан╕╖.

- Нещодавно з друку вийшла невеличка книжка ⌠Легенди цигансько╖ ноч╕■, яка ╓ Вашим л╕тературним перекладом циганською прозових фольклорних зразк╕в народу рома. Чи можна вважати Вас засновником сучасно╖ л╕тературно╖ ромсько╖ або цигансько╖ мови в Укра╖н╕? Кого ви ще в╕днесете до ц╕╓╖ когорти письменник╕в? Яким алфав╕том Ви користу╓теся? Що Ви можете сказати про св╕тову ромську л╕тературу?

- Я не вважаю себе засновником сучасно╖ л╕тературно╖ мови роман╕ в Укра╖н╕, це було б з мого боку нескромно, хоча теж дещо роблю у цьому напрямку. У нас ╓ сво╖ талановит╕ письменники ╕ поети, серед яких я б назвав такого феномена в ╕стор╕╖ нац╕онально╖ л╕тератури, класика та основоположника л╕тературно╖ мови народу рома в слов▓янському св╕т╕ як Н╕ко Сатхкев╕чо. Його зб╕рка в╕рш╕в ⌠Циганськ╕ шляхи■, що перекладена на укра╖нську мову великим майстром поетичного слова Григор╕╓м Латником, ╓ надбанням вс╕╓╖ загальнолюдсько╖ культури. Варто згадати й М╕хо Каз╕м╕ренка, який зробив чудовий переклад ⌠Кобзаря■ Т. Г. Шевченка на мову роман╕. Сл╕д назвати також такого в╕домого письменника як ╤л╕╓ Мазоре та його ⌠Чари цигансько╖ ноч╕■, як╕ переклав на укра╖нську мову все той же Григор╕й Латник. Тепер не т╕льки рома, але й укра╖нц╕ можуть ознайомитися з чудовими розпов╕дями казкаря в╕д ╕мен╕ якого написана ця книга.

Вс╕ ц╕ поети ╕ письменники користуються кирилицею з деяким зм╕нами. Ми ма╓мо св╕й алфав╕т на основ╕ кирилиц╕. У кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи рома користуються латиницею. Це ╓ нормальне явище, ос к╕льки ╕сну╓ тисяч╕ народ╕в св╕т╕, ╕ якби кожний народ мав св╕й алфав╕т, то це був би якийсь новий Вавилон. Щодо св╕тово╖ ромсько╖ л╕тератури, то тут сл╕д назвати передовс╕м Райко Джур╕ча, в╕домого письменника, поета, вченого. Окр╕м цього, хочу додати, що вплив рома на загальносв╕тову культуру та л╕тературу дуже значний. В╕н сильно позначився на музичн╕й культур╕ ╤спан╕╖ (фламенко), Рос╕╖ (романс). Вся музична культура Румун╕╖ та Угорщини теж базу╓ться на мелодиц╕ нашо╖ музики. Життя рома в╕дбито ╕ в св╕тов╕й л╕тератур╕. Це А. Пушк╕н, ╤. Турген╓в, Л. Толстой, Т. Шевченко, Ф. Гарс╕а Лорка, А. Стендаль, В. Гюго та багато, багато ╕нших.

- Ми зна╓мо, що ромський фольклор дуже багатий. Чи заф╕ксований в╕н у письмов╕й форм╕? Чи ведеться така робота? Чи ╓ науковц╕, як╕ цим займаються?

-Так, фольклор рома дуже ориг╕нальний ╕ в╕домий. Наш╕ п╕сн╕ та танц╕ добре сприймаються слов▓янськими народами та й не т╕льки. На жаль, в Укра╖н╕ науково╖ роботи з ф╕ксування фольклорних пам▓яток рома не ведеться. ╤ на превеликий жаль, цей пункт також не вв╕йшов до вже згадано╖ програми. Але ми ма╓мо над╕ю та будемо проводити роботу, щоб до майбутньо╖ державно╖ комплексно╖ програми з п╕дтримки нашого етносу в Укра╖н╕ цей пункт обов▓язково вв╕йшов.

- Що Ви можете сказати про харизматизм рома, ╖х вм╕ння вгадувати минуле та передбачати майбутн╓? Чи волод╕ють рома та╓мними знаннями?

- Увагу людей завжди притягу╓ щось ориг╕нальне та самобутн╓. Якщо говорити про здатн╕сть рома пророкувати, то це питання дуже непросте. На мо╓ глибоке переконання, таку здатн╕сть мають лише окрем╕ обдарован╕ особи. Я б не говорив, що таку здатн╕сть ма╓ якийсь вибраний народ, у даному випадку народ рома. Так, серед народу рома ╓ так╕ особи, як╕ можуть передбачати майбутн╓ та описувати минуле. Але це одиниц╕. Проте зараз ╕ серед укра╖нц╕в багато ос╕б, як╕ пропонують сво╖ послуги у ц╕й сфер╕. Варто лише взяти будь-яку рекламну газету.

Щодо волод╕ння ромами ╕зотеричними знаннями, то я б╕льше матер╕ал╕ст, н╕ж ╕деал╕ст. Як я вже зазначив, я проти того, щоб приписувати всьому народов╕ здатн╕сть пророкувати. Проте знаю, що багато хто користу╓ться такими сво╖ми псевдоможливостями, тому раджу бути обережними, бо зараз розвелося дуже багато шарлатан╕в на ц╕й нив╕.

- Дякую Вам за таке ц╕каве ╕нтерв▓ю. Вважаю, що читач╕ нашого сайту будуть задоволен╕ Вашими в╕дпов╕дями ╕ сформують для себе б╕льш багатогранну уяву про народ рома. Спод╕ваюся, що виконання програми духовного в╕дродження ром╕в в Укра╖н╕ буде усп╕шним, ╕ в цьому Ви можете розраховувати на п╕дтримку вс╕х укра╖нц╕в. Маю над╕ю, що ми знову зустр╕немося з Вами, щоб обговорити виконання ц╕╓╖ програми та ознайомитися з новою.

 

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

2007

 

Червень
Юр╕й Костенко, голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖: ⌠Я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу■

 

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■: ⌠Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе■

 

2006

 

Грудень
Андр╕й Дончик, Головний режисер ╕з запуску нових проект╕в телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде укра╖нсько╖ масово╖ культури, не буде нашого телев╕з╕йного ⌠мила■, укра╖нське к╕но не буде дал╕ розвиватися■

 

Травень
Анатол╕й Погр╕бний: ⌠Народ ⌠зробиться■ т╕льки тод╕, коли ⌠зробиться■ його ел╕та■

 

2005

 

Листопад
Мирослав Попович, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ, академ╕к: ⌠Под╕╖ йдуть нормальним шляхом, ╕ зараз люди мають вибирати свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю■

 

Кв╕тень-травень
Арх╕╓пископ Димитр╕й: ⌠Перспектива православно╖ Церкви √ це мирне сп╕в╕снування в держав╕, де кожен ма╓ право спов╕дувати будь-яку в╕ру або ╖╖ не спов╕дувати■

 

С╕чень
Богдан Неган╕в, м╕жнародний спостер╕гач на виборах в Укра╖н╕: ⌠П╕сля трьох тур╕в голосування люди   починають звикати до  демократ╕╖, ╕ це п╕де на користь укра╖нськ╕й держав╕■

 

2004

 

Грудень
Олег ╢влог╕╓в: ⌠Не для поразки ми тут сто╖мо, ми будемо стояти до перемоги!■

 

Червень- липень
Л╕л╕я Григорович: ⌠Мен╕ зда╓ться, що вчити батьк╕вству √ це вчити в╕дпов╕дальн╕й любов╕■

 

Березень-кв╕тень
В╕тал╕й Дончик: ⌠Потр╕бн╕ закони, як╕ б в╕дстоювали пр╕оритет укра╖нсько╖ духовно╖ продукц╕╖■

 

2003

 

Серпень
Я. Мовчан: ⌠Збереження ╕ захист довк╕лля - першочергова задача людства на сучасному етап╕ його розвитку■

 

Липень
Мар╕я Гасан: ⌠Тут, у Швец╕╖, де нас так мало, укра╖нц╕ мають бути разом■

 

Червень
Борис Ол╕йник: ⌠Мова √ це доля народу. Без мови √ нема народу■

 

Травень
Михайло Горинь: ⌠Укра╖на ╓ нав╕чно! Три╓диного союзу н╕коли не буде!■

 

Кв╕тень
Рауль Ч╕лачава: ⌠Гамарджоба √ Перемоги тоб╕!■

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.