Олег ╢влог╕╓в: ⌠Не для поразки ми тут сто╖мо, ми будемо стояти до перемоги!■

 

8 грудня 2004 року, п╕сля прийняття Верховною Радою Укра╖ни пол╕тично╖ реформи та зм╕н до закону про вибори, Майдан було розпущено. Форпостом ╕ орган╕зац╕йним центром укра╖нсько╖ ⌠помаранчево╖■ революц╕╖ залишилося наметове м╕стечко на Хрещатику. Пропону╓мо ваш╕й уваз╕ ╕нтерв▓ю з начальником охорони наметового м╕стечка на Хрещатику ╢влог╕╓вим Олегом Анатол╕йовичем.

 

- Пане Олегу, розкаж╕ть, будь ласка, про себе. Зв╕дки Ви родом? Як давно на Майдан╕? Як почува╓теся?

- Родом я з╕ славного села Стайки, що на Ки╖вщин╕. Народився у 1984 роц╕. Ран╕ше займався р╕зьбленням по дереву, зараз працюю в Ки╓в╕ ювел╕ром на завод╕ Ремточмехан╕ка та навчаюся заочно в Художньо √ промисловому ╕нститут╕.

З першого дня ⌠помаранчево╖■ революц╕╖ перебуваю на Майдан╕ та Хрещатику. Почуваюся, загалом, добре, хоча ╓ трохи кашель, оск╕льки сто╖ть сира погода.

 

- Що спонукало Вас взяти участь у революц╕╖? Як╕ у Вас враження в╕д не╖ як у безпосереднього ╖╖ учасника?

- Гадаю, що кожен, хто любить св╕й народ, свою Батьк╕вщину, не може стояти осторонь в╕д усього того, що д╕╓ться та робиться зараз у нас в кра╖н╕. Суц╕льне попрання нашо╖ свободи, нашого права вибору, спонукало не лише мене, але й м╕льйони людей вийти на майдани та вулиц╕ Укра╖ни, щоб в╕дстояти ц╕ сво╖ права. Мо╖ враження в╕д революц╕╖ дуже сильн╕. По √ перше, н╕хто, зокрема й я, не чекав, що повстане вся Укра╖на, що буде така к╕льк╕сть людей. По - друге, я не думав, що нам будуть так сильно допомагати. Допомога надходить зв╕дус╕ль, з ус╕╓╖ Укра╖ни. Кожен допомага╓ у м╕ру сво╖х сил ╕ можливостей. Нас п╕дтриму╓ весь св╕т.

 

- Ви начальник охорони наметового м╕стечка. Ск╕льки людей перебува╓ в ньому? В╕д чого ╕ кого Вам доводиться його охороняти?

- Щодо охорони, то, передус╕м, нам доводиться охороняти наметове м╕стечко в╕д людей, як╕ пост╕йно намагаються чинити проти нас др╕бн╕, й не т╕льки др╕бн╕, провокац╕╖. От, скаж╕мо, дек╕лька дн╕в тому п╕д▓╖жджа╓ машина ⌠Швидко╖ допомоги■, з яко╖ вискаку╓ з десяток молодик╕в з палицями ╕ намагаються вчинити напад на один ╕з фланг╕в м╕стечка. Або ╕нший випадок, досить типовий. П╕дходить до намет╕в група молодих людей, перевдягнутих в помаранчевий одяг, щоб зав▓язати б╕йку з перехожими, як╕ перебувають б╕ля наших намет╕в. А в цей час ╕нша група скритими камерами все це зн╕ма╓. Був випадок, коли нам привезли каву з клофел╕ном (це пот╕м визначили наш╕ л╕кар╕), ╕ п▓ятнадцятеро наших людей захвор╕ло. Слава Богу, все об╕йшлося. Та й вноч╕ ми не ходимо поодинц╕, бо ╓ випадки, коли на нас нападають так╕ розб╕йн╕ групи. Тобто роботи вистача╓.

Я можу сказати, що т╕льки на периметр╕ (в╕д вулиц╕ Прор╕зно╖ до Головпоштамту) у мене стояло 4 тисяч╕ ос╕б. А у двох таборах, верхньому ╕ нижньому, - близько 6 тисяч. Люди пост╕йно м╕няються, одн╕ ╖дуть додому, на ╖хн╓ м╕сце при╖жджають ╕нш╕, деяк╕ ╖дуть додому на дек╕лька дн╕в та повертаються назад. Пост╕йно ╓ приплив нових, св╕жих сил.

 

- На Вашу думку, хто ц╕ люди, як╕ вчиняють так╕ провокац╕╖?

- Як правило, вони не мають п╕знавальних прикмет. Це молод╕ хлопц╕ кремезно╖ статури. ╥х часто п╕двозять на машинах. ╤нколи вони перевдягаються у нашу символ╕ку. Матюкаються. Правда, був випадок, коли п╕д▓╖хала машина, з яко╖ вийшли хлопц╕ у б╕ло √ голубих шарфиках, як╕ пот╕м швиденько поховали в кишен╕. Отже, нам весь час доводиться бути насторож╕, в╕дпочивати нема коли. В мене бувають так╕ ноч╕, коли я зовс╕м не сплю, або в╕дпочиваю лише 2 години.

 

- Як довго ви збира╓теся бути на Хрещатику? Що робитимете дал╕?

- Поки що ма╓мо вказ╕вку стояти до 26 грудня, дня переголосування. Ми зараз намага╓мося реорган╕зувати таб╕р. Зн╕ма╓мо мал╕ намети та зам╕ню╓мо ╖х на велик╕, сорокам╕сн╕, що опалюються. Окр╕м того, треба навести лад в самому м╕стечку. Багато людей вже по╖хало, але багато й лишилося, тому треба проводити перере╓страц╕ю. Можливо, частина нашого наметового м╕стечка не буде розпущена, а перебазу╓ться до Донецька або Одеси, щоб допомогти коал╕ц╕╖ ⌠Сила народу■ у передвиборч╕й аг╕тац╕╖.

 

- Не бо╖теся?

- Зна╓те, ⌠вовк╕в боятися - в л╕с не ходити■. Спочатку боялися, але, як не ми, то хто?

 

- Як Ви оц╕ню╓те прийняття пол╕тично╖ реформи в ⌠пакет╕■ з╕ зм╕нами до закону про вибори та оновленням складу Центрально╖ виборчо╖ ком╕с╕╖, що в╕дбулося 8 грудня у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни? Одн╕ кажуть, що це - перемога, ╕нш╕, що це - вимушений компром╕с. Чи нема у Вас в╕дчуття поразки?

- Приходять р╕зн╕ думки, але через необх╕дн╕сть вир╕шувати ст╕льки нагальних складних справ, нема╓ часу належним чином осмислити все, що в╕дбулося, ╕ зробити глобальн╕ висновки. Знаю твердо лише одне √ не для поразки ми тут сто╖мо! Кого не спитайте тут, вс╕ скажуть: ⌠Ми будемо стояти до перемоги!■

 

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

2007

 

Червень
Юр╕й Костенко, голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖: ⌠Я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу■

 

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■: ⌠Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе■

 

2006

 

Грудень
Андр╕й Дончик, Головний режисер ╕з запуску нових проект╕в телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде укра╖нсько╖ масово╖ культури, не буде нашого телев╕з╕йного ⌠мила■, укра╖нське к╕но не буде дал╕ розвиватися■

 

Травень
Анатол╕й Погр╕бний: ⌠Народ ⌠зробиться■ т╕льки тод╕, коли ⌠зробиться■ його ел╕та■

 

2005

 

Листопад
Мирослав Попович, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ, академ╕к: ⌠Под╕╖ йдуть нормальним шляхом, ╕ зараз люди мають вибирати свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю■

 

Кв╕тень-травень
Арх╕╓пископ Димитр╕й: ⌠Перспектива православно╖ Церкви √ це мирне сп╕в╕снування в держав╕, де кожен ма╓ право спов╕дувати будь-яку в╕ру або ╖╖ не спов╕дувати■

 

С╕чень
Богдан Неган╕в, м╕жнародний спостер╕гач на виборах в Укра╖н╕: ⌠П╕сля трьох тур╕в голосування люди   починають звикати до  демократ╕╖, ╕ це п╕де на користь укра╖нськ╕й держав╕■

 

2004

 

Червень- липень
Л╕л╕я Григорович: ⌠Мен╕ зда╓ться, що вчити батьк╕вству √ це вчити в╕дпов╕дальн╕й любов╕■

 

Березень-кв╕тень
В╕тал╕й Дончик: ⌠Потр╕бн╕ закони, як╕ б в╕дстоювали пр╕оритет укра╖нсько╖ духовно╖ продукц╕╖■

 

2003

 

Листопад-грудень
Петро Григор╕ченко: ⌠Народ рома́ ма╓ велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й у св╕тов╕й ╕стор╕╖ ■

 

Серпень
Я. Мовчан: ⌠Збереження ╕ захист довк╕лля - першочергова задача людства на сучасному етап╕ його розвитку■

 

Липень
Мар╕я Гасан: ⌠Тут, у Швец╕╖, де нас так мало, укра╖нц╕ мають бути разом■

 

Червень
Борис Ол╕йник: ⌠Мова √ це доля народу. Без мови √ нема народу■

 

Травень
Михайло Горинь: ⌠Укра╖на ╓ нав╕чно! Три╓диного союзу н╕коли не буде!■

 

Кв╕тень
Рауль Ч╕лачава: ⌠Гамарджоба √ Перемоги тоб╕!■

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.