Богдан Неган╕в, м╕жнародний спостер╕гач на виборах в Укра╖н╕: ⌠П╕сля трьох тур╕в голосування люди починають звикати до демократ╕╖, ╕ це п╕де на користь укра╖нськ╕й держав╕■

 

- Пане Богдане, розкаж╕ть, будь ласка, про себе. Де народилися, як потрапили до нас на вибори та стали м╕жнародним спостер╕гачем? В чому вбача╓те роль м╕жнародних спостер╕гач╕в на цих виборах?

- Я ╓ громадянином Америки. Народився в Польщ╕ до Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Батьки √ укра╖нц╕. Проживали ми на Волин╕ та згодом пере╖хали в Галичину. Коли розпочалася в╕йна, батьки по╖хали до Н╕меччини.

В Н╕меччин╕ ми жили в табор╕ для перем╕щених ос╕б. Там я зак╕нчив укра╖нську г╕мназ╕ю. У 1950 роц╕ ми по╖хали до Америки ╕ поселилися у Детройт╕, де я дек╕лька рок╕в працював роб╕тником на завод╕ Шеврол╓. Заробивши деяк╕ грош╕ та з допомогою стипенд╕╖, вступив до М╕чиганського ун╕верситету. У 1958 роц╕, отримавши ступень бакалавра арх╕тектури, зак╕нчив ун╕верситет, а через 2 роки став маг╕стром цив╕льно╖ ╕нженер╕╖. Працював ╕нженером-плановиком для буд╕вництва нових м╕ст як у сам╕й Америц╕, так ╕ за кордоном (Уганда, Сауд╕вська Арав╕я). У 2000 роц╕ вийшов на пенс╕ю. Зараз займаюся громадською д╕яльн╕стю. Одружений. Маю трьох син╕в - Христофора, Марка та Колю.

Мене завжди турбувала доля Укра╖ни, особливо ╖╖ залежн╕сть в╕д Рос╕╖. Тому коли Укра╖нський Конгресовий Ком╕тет Америки (УККА) оголосив про наб╕р добровольц╕в ╖хати спостер╕гачами на вибори в Укра╖ну, я погодився ╕ на св╕й кошт при╖хав до Ки╓ва напередодн╕ першого туру голосування 31 жовтня. На другий тур вибор╕в я не при╖жджав, а при╖хав на трет╕й.

Я вважаю, що завдання у м╕жнародних спостер╕гач╕в на виборах в Укра╖н╕ дуже важливе √ це захист демократ╕╖. Я ╓ громадянином США, де демократ╕я пану╓ вже понад 200 рок╕в. В Укра╖ну я при╖хав для того, щоб спостер╕гати за дотриманням демократичних принцип╕в при проведенн╕ вибор╕в.

 

- П╕д час першого туру вибор╕в 31 жовтня Ви були спостер╕гачем у Дн╕пропетровськ╕й област╕. Ваш╕ особист╕ враження в╕д цього туру?

- Я отримав призначення спостер╕гати за виборами у м╕стечку Новомосковськ, що б╕ля Дн╕пропетровська. Хочу сказати, що на перший погляд все виглядало н╕бито без порушень. Проте порушення таки були. Зокрема, мали м╕сце випадки, коли до списк╕в виборц╕в вносили мерц╕в! Гадаю, що якби не було спостер╕гач╕в, то цих порушень було б значно б╕льше. А так, незважаючи на те, що Дн╕пропетровська область перебувала в ╕нформац╕йн╕й блокад╕, 5 канал телебачення, ╓диний канал, який не п╕длягав контролю уряду та ол╕гарх╕в, не працював, на мо╖й д╕льниц╕ Янукович набрав лише на 79 голос╕в б╕льше, н╕ж Ющенко.

 

- Що Ви можете сказати про проведення третього туру вибор╕в в Укра╖н╕?

- На м╕й погляд, цей тур був набагато спок╕йн╕шим в╕д попередн╕х. Я був спостер╕гачем на 50 та 51 д╕льницях 118 територ╕ального виборчого округу в Ки╓в╕. Голосування проходило дуже спок╕йно, за зразком. Члени ком╕с╕╖ були под╕лен╕ на два р╕вн╕ табори, в╕д Ющенка та в╕д Януковича. Працювали вони злагоджено. Н╕яких непорозум╕нь м╕ж ними я не пом╕чав. У мене склалося враження, що люди вже навчилися проводити вибори ╕ в сво╖й робот╕ д╕йшли до досконалост╕. Протягом всього дня було заф╕ксовано лише одне порушення: пан╕ вкинула бюлетень за себе й за свого чолов╕ка. П╕драхунок голос╕в дав так╕ результати: 50 д╕льниця √ з 2279 ос╕б, занесених до списку виборц╕в, у голосуванн╕ взяли участь 1923 виборця, з них за В. Ющенка проголосувало 1609, за В. Януковича √ 246, проти вс╕х голосувало 52 виборця, нед╕йсними визнано 16 бюлетен╕в; 51 д╕льниця √ з 2098 виборц╕в у голосування взяли участь 1777, за В. Ющенка сво╖ голоси в╕ддали 1428 виборц╕в, за В. Януковича √ 285, проти вс╕х √ 62, нед╕йсними визнано 2 бюлетен╕.

Пор╕внюючи два тури, на яких я був спостер╕гачем, я роблю висновок, що люди в Укра╖н╕ починають звикати до демократ╕╖, ╕ це п╕де лише на користь укра╖нськ╕й держав╕.

 

- Пане Богдане, оск╕льки на другий тур вибор╕в Ви не при╖жджали, то спостер╕гали нашу ⌠помаранчеву■ революц╕ю здалеку. Як зв╕дти, з Америки, вона Вам виглядала? Кого п╕дтримували укра╖нц╕ в Америц╕ на цих президентських виборах?

- Гадаю, що ⌠помаранчеву■ революц╕ю можна пор╕вняти з чеською революц╕╓ю. ⌠Помаранчева■ революц╕я пробудила св╕т для ╕нформац╕╖ про Укра╖ну, оск╕льки до цього часу уявлення про Укра╖ну було помилковим, як до частини Рос╕╖. Ц╕лий св╕т ╕з зац╕кавленням спостер╕гав за под╕ями в Укра╖н╕, особливо в ╢вроп╕. В Америц╕ до Укра╖ни теж зм╕нилося ставлення на краще. Тепер багато газет, журнал╕в друкують матер╕али про под╕╖ в Укра╖н╕. Це дуже позитивне явище, бо американц╕ для себе в╕дкривають Укра╖ну. Я думаю, що Укра╖на зараз пережива╓ дуже важливий момент. В╕дбува╓ться в╕дродження нац╕╖. Спод╕ваюся, що нашу кра╖ну чека╓ велике майбутн╓. Укра╖на ма╓ значний потенц╕ал, особливо, на м╕й погляд, у туристичн╕й галуз╕.

Ясна р╕ч, що б╕льш╕сть вих╕дц╕в з Укра╖ни, як╕ поселилися в Америц╕, розум╕ють значення демократ╕╖ для розвитку кра╖ни. Отже, п╕дтримували на виборах В╕ктора Ющенка, який, на ╖хн╕й погляд, репрезенту╓ демократ╕ю. Ми дума╓мо, що п╕сля цих под╕й в Укра╖н╕ постане нова нац╕я, яка вихова╓ сво╖х громадян на демократичних принципах для кращого буття не лише Укра╖ни, а також сво╖х сус╕д╕в, Б╕лорус╕╖ та Рос╕╖.

 

- Пане Богдане, оск╕льки на виборах Ви працювали м╕жнародним спостер╕гачем в╕д Укра╖нського Конгресового Ком╕тету Америки (УККА) нашим читачам ц╕каво буде д╕знатися про його д╕яльн╕сть.

- Укра╖нський Конгресовий Ком╕тет Америки (УККА) ╓ благод╕йною, осв╕тньою та ф╕лантроп╕чною орган╕зац╕╓ю. З часу свого заснування у 1940 роц╕ УККА ╓ головним центром укра╖нських орган╕зац╕й у США. В╕н ма╓ у сво╓му склад╕ р╕зноман╕тн╕ ради, ком╕тети та ком╕с╕╖, зокрема: Шк╕льну Раду, Раду Оборони ╕ Допомоги Укра╖нцям, Ком╕тет Громадсько╖ Осв╕ти, Ком╕с╕╖ Ф╕льмову та ⌠Четверто╖ хвил╕■ тощо. Вс╕ ц╕ роки Ком╕тет в╕дстою╓ ╕нтереси американц╕в укра╖нського походження, а також створю╓ нов╕ проекти для залучення новоприбулих ем╕грант╕в з Укра╖ни. Хочу зазначити, що д╕яльн╕сть УККА не обмежу╓ться лише Сполученими Штатами Америки. Сьогодн╕ в╕дд╕л УККА в╕дкрився вже й в Ки╓в╕.

 

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

2007

 

Червень
Юр╕й Костенко, голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖: ⌠Я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу■

 

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■: ⌠Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе■

 

 

2006

 

Грудень
Андр╕й Дончик, Головний режисер ╕з запуску нових проект╕в телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде укра╖нсько╖ масово╖ культури, не буде нашого телев╕з╕йного ⌠мила■, укра╖нське к╕но не буде дал╕ розвиватися■

 

Травень
Анатол╕й Погр╕бний: ⌠Народ ⌠зробиться■ т╕льки тод╕, коли ⌠зробиться■ його ел╕та■

 

 

2005

 

Листопад
Мирослав Попович, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ, академ╕к: ⌠Под╕╖ йдуть нормальним шляхом, ╕ зараз люди мають вибирати свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю■

 

Кв╕тень-травень
Арх╕╓пископ Димитр╕й: ⌠Перспектива православно╖ Церкви √ це мирне сп╕в╕снування в держав╕, де кожен ма╓ право спов╕дувати будь-яку в╕ру або ╖╖ не спов╕дувати■

 

 

2004

 

Грудень
Олег ╢влог╕╓в: ⌠Не для поразки ми тут сто╖мо, ми будемо стояти до перемоги!■

 

Червень- липень
Л╕л╕я Григорович: ⌠Мен╕ зда╓ться, що вчити батьк╕вству √ це вчити в╕дпов╕дальн╕й любов╕■

 

Березень-кв╕тень
В╕тал╕й Дончик: ⌠Потр╕бн╕ закони, як╕ б в╕дстоювали пр╕оритет укра╖нсько╖ духовно╖ продукц╕╖■

 

 

2003

 

Листопад-грудень
Петро Григор╕ченко: ⌠Народ рома́ ма╓ велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й у св╕тов╕й ╕стор╕╖ ■

 

Серпень
Я. Мовчан: ⌠Збереження ╕ захист довк╕лля - першочергова задача людства на сучасному етап╕ його розвитку■

 

Липень
Мар╕я Гасан: ⌠Тут, у Швец╕╖, де нас так мало, укра╖нц╕ мають бути разом■

 

Червень
Борис Ол╕йник: ⌠Мова √ це доля народу. Без мови √ нема народу■

 

Травень
Михайло Горинь: ⌠Укра╖на ╓ нав╕чно! Три╓диного союзу н╕коли не буде!■

 

Кв╕тень
Рауль Ч╕лачава: ⌠Гамарджоба √ Перемоги тоб╕!■

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.