Український центр гуманітарної інформації ⌠Світогляд■ - Інтерв'ю місяця

Андрій Дончик, Головний режисер із запуску нових проектів телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде української масової культури, не буде нашого телевізійного ⌠мила■, українське кіно не буде далі розвиватися■

- Пане Андрію, цими днями громадськість України відзначила 50 років з дня смерті геніального майстра, великого романтика й поета українського кіно Олександра Довженка. Якось про свій фільм ⌠Звенигорода■, історію українського народу від сивої давнини до сучасності, який майстер зняв у 1928 році всього за сто днів, він сказав: ⌠Картину я не зробив, а проспівав■. Чи можете ви сказати цими словами Довженка про якийсь з Ваших фільмів?

- Мабуть, що ні. Створення фільму, на мій погляд, це все-таки якесь виробництво. В часи О. Довженка в цьому плані було трохи легше, оскільки працювала адміністративна система. А зараз ми стикаємося з комерційним виробництвом і майже 30 відсотків, як правило, свого творчого задуму не вдається реалізувати.

Можливо, я виділив би свою першу роботу в кіно ⌠Загибель богів■, яка, до речі, була зроблена за однойменною незакінченою повістю О. Довженка та його щоденниками. Там було, справді, якесь натхнення, було коло друзів, ми всі були молоді, нам було тоді по 20 з чимось років. Для свого дебютного фільму я ⌠перелопатив■ дуже багато української літератури і все не міг на чомусь зупинитися. І раптом, читаючи та перечитуючи О. Довженка, натикаюся на його повість ⌠Загибель богів■ і з перших слів розумію, що це саме те, що я шукаю. От що значить режисер, коли він сам пише для кіно! В нього зовсім інше бачення. Я зразу в цьому творі О. Довженка відчув поетичний та несподіваний образ, який буде цікавим для кіно. Уявіть собі: в село приїздить художник, щоб розписати Церкву. Вже само по собі красиво. А щоб розписати Церкву, він бере для своїх образів місцевих селян. Йому ж, звісно, забороняють, далі в такому ж плані йде розвиток сюжету. Фільм вийшов у 1987 році. Розрахований він був всього на 30 хвилин, тому широкого прокату фільму, на жаль, не було.

- Нещодавно на екранах телебачення з великим успіхом (чотири рази протягом дуже короткого часу!) пройшов Ваш багатосерійний фільм ⌠Украдене щастя■ за однойменним твором І. Франка. Чи побачить найближчим часом український глядач Ваші нові подібні проекти на українському телебаченні? А дуже хотілось би!

- Хочу зазначити, що ⌠Украдене щастя■ √ перший телевізійний фільм, який повністю є українським продуктом, з українськими акторами, за українським сценарієм та українськими грошима. Продюсером фільму Олександром Роднянським не ставилося завдання його продавати. Коли стоїть завдання продавати фільм, то грають зовсім інші, жорсткі, закони бізнесу. Бо продавати можна, звісно ж, в Росію. І з▓являються відповідні умови: треба взяти російського актора, якусь у них відому зірку, яка, безперечно, не знає української мови, треба, щоб не було окреслене місце, такий собі ⌠город N■, щоб машини були з російськими номерами тощо. А тут цього не було. Олександр Роднянський сказав: ⌠Я хочу зробити подію для українського телебачення■. І на мій погляд, ми це зробили. Фільм вже чотири рази показували по телебаченню, зокрема в день інавгурації Президента Віктора Ющенка. Правда, деякі наші метри казали, що я спаплюжив класику. Проте я переконаний: якщо в нас не буде нашої української масової культури, не буде українських телевізійних серіалів або, як кажуть, ⌠мильних опер■, тобто ⌠мила■, українське кіно не буде далі розвиватися.

Щодо моїх подальших планів, то я зараз закінчую знімати фільм ⌠Жага екстриму■. Маю багато різних пропозицій, проте, на жаль, серед цих пропозицій нема нічого українського. Кажуть, що робити телевізійне ⌠мило■ суто для українського ринку не вигідно. Зараз росіяни, купуючи всі ці фільми, які останнім часом знімаються у нас (⌠П▓ять хвилин до метро■, ⌠Сестри по крові■, ⌠Мухтари■ тощо) вже хочуть дивитися своє, російське. А ми √ ні. Спеціальні пристрої, ⌠піплметри■, це відслідковують. Скажімо, коли показують ⌠Не родись вродливою■ і ⌠ Украдене щастя■, то аудиторія російського ⌠мила■ значно більша. А кажуть, що ⌠нас багато■. Ні - нас мало. Аудиторія глядачів, яка хоче дивитися українську продукцію, набагато менша.

- Сумна картина. Виходить, що національне українське телевізійне кіно немає перспективи?

- А що таке національне кіно? Для мене національне кіно це, по-перше, мова, по-друге, актори, і головне, щоб було про нас, нашу історію або сьогодення. Актори Олександра Довженка не завжди розмовляли українською мовою, але там був присутній український дух. О. Довженко знімав багато про Україну, показував українські характери, українську землю та небо. А зараз однією з умов продажу фільмів на російський ринок є відсутність українських реалій, не кажучи вже про мову.

Щодо перспектив, то я, все ж таки, хочу бути оптимістом. Сподіваюся, що наш телевізійний ринок буде розвиватися, і на ньому вистачить місця й для українського кіно. Проте треба, щоб держава підтримувала його, незалежно від того, чи це продукт комерційного каналу, чи ні. Бо коли ми будемо орієнтуватися лише на комерцію, то матимемо лише 3 √ 5 % українського продукту.

- Розкажіть, будь ласка, про себе, свій творчий шлях, плани на майбутнє.

- У 1982 році я закінчив Театральний інститут, отримавши спеціальність ⌠Режисер телебачення і кіно■. З 1983 по 1985 рік служив в армії, оскільки в інституті не було військової кафедри. Після армії до 1995 року працював на кіностудії ім. О. Довженка. Окрім ⌠Загибелі богів■, на кіностудії зняв фільм ⌠Кисневий голод■ про події в радянській армії.

З 1995 року працюю на телебаченні, спочатку на студії ⌠Плюс■, а з появою Каналу 1+1 працював на ньому режисером, головним режисером, а зараз працюю Головним режисером із запуску нових проектів. За ці 10 років я був автором і режисером майже всіх програм, які запускала студія, зокрема, ⌠Телеманія■, ⌠Табу■ з М. Вереснем і ⌠Без табу■ з Вереснем і О. Герасим▓юк, ⌠Документ■ з Макаровим, КВК та ін. Форматним телебачення, коли формат вже повністю розписаний (⌠Танці з зіркам■), я не займаюся, оскільки воно мене мало цікавить. Правда, зробив колись одну таку програму ⌠Медовий місяць■. Зараз займаюся, переважно створенням ⌠телемуві■, тобто телевізійних фільмів. Маю пакет сценаріїв зі створення українського телевізійного кіно, який зараз пропоную різним продюсерам. Зокрема, мрію створити фільми про Марусю Чурай та Олексу Довбуша, нашого українського Робін Гуда.

- Дякуємо за бесіду та бажаємо Вам великого творчого успіху. Сподіваємося на зустріч з Вашими новими роботами як на телебаченні, так і на великому екрані.

Інші статті розділу:

2007

Червень
Юрій Костенко, голова Української Народної Партії: ⌠Я впевнено дивлюся в українське майбутнє, побудова української національної держави - це лише питання часу■

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоціації ⌠Українська громада в Іспанії■: ⌠Я відчуваю, що в Іспанії кожна людина √ це цінність, і наші люди також відчувають це у ставленні до себе■

2006

Травень
Анатолій Погрібний: ⌠Народ ⌠зробиться■ тільки тоді, коли ⌠зробиться■ його еліта■

2005

Листопад
Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАНУ, академік: ⌠Події йдуть нормальним шляхом, і зараз люди мають вибирати свою політичну орієнтацію■

Квітень-травень
Архієпископ Димитрій: ⌠Перспектива православної Церкви √ це мирне співіснування в державі, де кожен має право сповідувати будь-яку віру або її не сповідувати■

Січень
Богдан Неганів, міжнародний спостерігач на виборах в Україні: ⌠Після трьох турів голосування люди починають звикати до демократії, і це піде на користь українській державі■

2004

Грудень
Олег Євлогієв: ⌠Не для поразки ми тут стоїмо, ми будемо стояти до перемоги!■