Лариса Ратич, секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■: ⌠Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе■

 

Лариса Ратич

Лариса Ратич

- Пан╕ Ларисо, Ви секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■. Розкаж╕ть, будь ласка, про Асоц╕ац╕ю. Кого вона об▓╓дну╓? Чим займа╓ться? Яку роботу Ви проводити?

- Наша орган╕зац╕я створена з метою захисту чест╕, прав ╕ г╕дност╕ укра╖нц╕в, як╕ працюють в ╤спан╕╖. Вона ╕сну╓ вже 2 роки та об▓╓дну╓, в переважн╕й б╕льшост╕, укра╖нц╕в, як╕ проживають в Мадрид╕ та його околицях. А це понад 18 тисяч наших громадян. Очолю╓ нашу орган╕зац╕ю Юр╕й Чопик, а я ╓ ╖╖ секретарем.

Ми об▓╓днали людей, як╕ хочуть зберегти на чуж╕й земл╕ свою культуру та донести ╖╖ до ╕спанц╕в. Ми хочемо, щоб ╕спанц╕ б╕льше знали про нашу ╕стор╕ю, звича╖, обряди. В орган╕зац╕╖ ╓ сво╖ плани. Ми в╕дзнача╓мо укра╖нськ╕ нац╕ональн╕ свята, шевченк╕вськ╕ дн╕, Р╕здво Христове, Великдень, орган╕зову╓мо сп╕льн╕ по╖здки в ╕нш╕ м╕ста тощо. В проведенн╕ заход╕в нам багато допомага╓ Посольство Укра╖ни в ╤спан╕╖. Оск╕льки поки що не ма╓мо свого прим╕щення, ми гурту╓мося навколо нашо╖ Церкви. При Церкв╕ ╓ Нед╕льна школа, де д╕ти вивчають укра╖нську мову та ╕стор╕ю, також ╓ дитячий хор та танцювальний гурток.

 

Лариса Ратич (друга зл╕ва) з представниками Посольства Укра╖ни в ╤спан╕╖. В центр╕ √ Посол Укра╖ни в ╤спан╕╖ Анатол╕й Щерба, крайн╕й справа √ голова Асоц╕ац╕╖ Юр╕й Чопик.

Лариса Ратич (друга зл╕ва) з представниками Посольства Укра╖ни в ╤спан╕╖. В центр╕ √ Посол Укра╖ни в ╤спан╕╖ Анатол╕й Щерба, крайн╕й справа √ голова Асоц╕ац╕╖ Юр╕й Чопик.

- Як вам працю╓ться з ╕спанською владою?

- Нам дуже часто доводиться звертатися до ╕спанських орган╕в влади, зокрема для отримання дозволу на проведення свят або вид╕лення прим╕щення. Оск╕льки ми оф╕ц╕йно заре╓стрована орган╕зац╕я, то ми зверта╓мося до них з будь-яких питань. Як правило, для проведення заход╕в нам надають прим╕щення безкоштовно. Ма╓мо при╓мну новину. За нашу активну роботу Уряд Мадридсько╖ автономно╖ област╕ прийняв р╕шення вид╕лити нам окреме прим╕щення для створення культурного центру. Зараз ми активно працю╓мо над створенням цього центру. Ми хочемо через цей центр доносити, з одного боку, до ╕спанц╕в нашу культуру, а з ╕ншого боку - зробити його таким, щоб ╕ нам, укра╖нцям, було добре в ньому в╕дпочивати.

 

- Пан╕ Ларисо, хот╕лося б також почути в╕д Вас, що думають звичайн╕ ╕спанц╕ про укра╖нц╕в? Яку оп╕н╕ю мають наш╕ земляки у ╕спанц╕в?

- ╤спанц╕ дуже ц╕кавий народ. З перших сво╖х крок╕в на ╕спанськ╕й земл╕ наш╕ люди пом╕чають ╖хню доброзичлив╕сть не лише у ставленн╕ один до одного, а також ╕ до ╕ноземц╕в. Коли до них зверта╓шся, нав╕ть, не знаючи мови, ╕ просиш показати, прим╕ром, якусь вулицю, то вони не т╕льки тоб╕ будуть намагатися пояснити, а, нав╕ть, проведуть тебе та допоможуть ╖╖ знайти. Говорячи про ╕спанську культуру також треба пам▓ятати, що в ╤спан╕╖ дуже багато ╕ноземц╕в, зокрема з Латинсько╖ Америки. Часто культуру цих народ╕в плутають з суто ╕спанською. Проте це зовс╕м ╕нше. ╤мм╕гранти з Латинсько╖ Америки говорять ╕спанською, проте ще не волод╕ють тою ╓вропейською культурою, яка притаманна кор╕нним ╕спанцям.

Щодо ставлення ╕спанц╕в до укра╖нц╕в, як╕ працюють в ╤спан╕╖, то в переважн╕й б╕льшост╕, вони ставляться до нас добре. Вважають, що укра╖нц╕ вм╕ють добре працювати, ╓ культурними, серйозними та рел╕г╕йними.

 

- Пан╕ Ларисо, попри добре ставлення ╕спанц╕в до укра╖нц╕в, який в╕дсоток наших земляк╕в, на Вашу думку, все ж таки збира╓ться повернутися на Батьк╕вщину?

- Зна╓те, майже вс╕, з ким мен╕ доводиться сп╕лкуватися, мр╕ють повернутися в Укра╖ну. Лише мала частинка укра╖нц╕в збира╓ться залишатися тут. ╤ це, переважно, т╕, як╕ вже купили тут помешкання. Хочу додати, що ми продовжу╓мо ц╕кавитися вс╕м, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕. ╤ дуже боляче нам чути про ╖╖ негаразди. Ми так пережива╓мо за це! Нам дуже хочеться, щоб в Укра╖н╕ життя стало кращим. В нас же не г╕рша, н╕ж в ╤спан╕╖, природа, земл╕, не кажучи вже про р╕чки! Мен╕ зда╓ться, що ми стражда╓мо в╕д того, що в Укра╖н╕ нема╓ належно╖ пол╕тики в╕дносно просто╖ людини. Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе, бо кожен з нас √ це людина. Якщо ти не ма╓ш роботи, то ⌠Червоний Хрест■ надасть тоб╕ першу допомогу безкоштовно. ╤ ця допомога нада╓ться вс╕м, незалежно в╕д того, хто ти. Якщо ти ночу╓ш на вулиц╕, тебе пол╕ц╕я забере ╕ поселить на перших порах, проте ти ма╓ш протягом м╕сяця знайти роботу. Це робиться не для показухи, це просто таке тут життя. ╤ нашим людям це подоба╓ться. Ми хочемо, щоб ╕ в Укра╖н╕ було таке ставлення до людей. Тут тяжко працювати. Можливо, в Укра╖н╕ ми ╕ не звикли працювати в такому темп╕. Проте, якщо ти працю╓ш, то ти для ╕спанц╕в √ вже ц╕нн╕сть.

 

- А де працюють наш╕ люди?

- Ж╕нки, переважно, працюють в с╕м▓ях. Якщо це погодинна робота, то саме найменше √ це 6 ╓вро за годину. Чолов╕кам доводиться працювати важче. Вони, як правило, працюють на будовах та й платять ╖м менше. Тут да╓ться взнаки незнання мови, тому беруть ╖х працювати п╕дсобниками. Та й вод╕йськ╕ права тут не д╕йсн╕. А щоб перездати на них, треба, зв╕сно ж, знати мову. С╕м▓╖, як╕ при╖хали з д╕тьми, та мають дозв╕л на проживання та працю, можуть безкоштовно навчати сво╖х д╕тей в ун╕верситетах, оск╕льки родина заробля╓ мало. Тому деяк╕ говорять, що ╖м тут легше вивчити сво╖х д╕тей, н╕ж в Укра╖н╕. Це стосу╓ться тих родин, як╕ живуть в ╤спан╕╖ вже б╕льше 5 рок╕в.

 

- Пан╕ Ларисо, розкаж╕ть, будь ласка, про себе, свою родину. Як Ви опинилися в ╤спан╕╖? Який у Вас зараз статус?

- Народилася я в Н╕меччин╕, в родин╕ в╕йськовослужбовц╕в. Пот╕м батьки пере╖хали до Шепет╕вки, де я зак╕нчила середню школу. П╕сля зак╕нчення школи поступила до Ки╖вського ун╕верситету, навчалася ╕ працювала в Музе╖ Миколи Островського в цьому м╕ст╕. Я там працювала довгий час ╕ була вже старшим науковим сп╕вроб╕тником та очолювала в╕дд╕л науково - масово╖ роботи. Брала участь у створення Асоц╕ац╕╖ молодих ╕сторик╕в Укра╖ни. Вийшла зам╕ж, народила двох доньок.

П╕сля скорочення штат╕в, щоб не заважати старшим колегам, п╕шла працювати в школу. ⌠Я ще молода, я ще зможу найти ╕ншу дорогу■, - так я тод╕ думала. В школ╕ мен╕ довелося починати все спочатку. Пот╕м мене запросили працювати до м╕ського в╕дд╕лу осв╕ти. Все було добре, лише не було зарплати. Моя родина з╕ткнулася з╕ значними ф╕нансовими труднощами.

╤ я в котрий раз вир╕шила зм╕нити свою долю. Я по╖хала до ╤спан╕╖, щоб заробити грошей та дати д╕тям осв╕ту. В ╤спан╕╖ я вже понад ш╕сть рок╕в. ╤ зараз можу сказати, що цю свою програму м╕н╕мум я виконала, д╕тей сво╖х я вивчила. Мо╖ доньки отримали медичну осв╕ту, зараз молодша проходить ╕нтернатуру в Ки╓в╕.

Я вже маю резиденц╕ю (дозв╕л) на проживання та на працю в ╤спан╕╖. При╖хала я сюди, як б╕льш╕сть наших громадян, по туристичн╕й в╕з╕ ╕ залишилася, оск╕льки вдома, як я вже казала, були ф╕нансов╕ проблеми. Хочу зразу зазначити, що перш╕ роки мого перебування в ╤спан╕╖ були не простими. Я була на нелегальному становищ╕, окр╕м того ╕ в моральному план╕ мен╕ було дуже важко. Лишати кра╖ну, лишати сво╖х д╕тей, батьк╕в, друз╕в - це непросто. ╤ тому мо╖ перш╕ два роки в ╤спан╕╖, коли я не мала документ╕в, були дуже важкими роками.

 

- Про що Ви, пан╕ Ларисо, зараз мр╕╓те?

- Щодо мо╖х мр╕й, то ╖х багато. Одна з них зд╕йснилася: сво╖х д╕тей я вже вивчила. Под╕люся з вами ще одн╕╓ю з╕ сво╖х мр╕й. Думаю, що таку саму мр╕ю ма╓ б╕льш╕сть наших укра╖нц╕в, як в Укра╖н╕, так ╕ в д╕аспор╕. Мен╕ б дуже хот╕лося, щоб серед наших укра╖нських громад в ╤спан╕╖ була б╕льша ╓дн╕сть. Ми себе вважа╓мо дуже розумними, ╕ кожен хоче бути л╕дером. Вся наша проблема в тому, що якщо хтось проводить щось, то ╕нший, зам╕сть того, щоб це п╕дтримати, пропону╓ сво╓, на його переконання краще. П▓ять рок╕в тому у нас не було жодно╖ укра╖нсько╖ газети. Зараз ма╓мо вже три. Проте можна ж було об▓╓днатися ╕ створити одну, гарну! На жаль, серед укра╖нських громад в ╤спан╕╖ теж нема╓ ╓дност╕. Тому, думаючи про Укра╖ну або наше укра╖нське життя тут, в ╤спан╕╖, я завжди подумки повторю: ⌠Боже, нам ╓дн╕сть подай!■.

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

 

2007

 

Червень
Юр╕й Костенко, голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖: ⌠Я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу■

 

 

2006

 

Грудень
Андр╕й Дончик, Головний режисер ╕з запуску нових проект╕в телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде укра╖нсько╖ масово╖ культури, не буде нашого телев╕з╕йного ⌠мила■, укра╖нське к╕но не буде дал╕ розвиватися■

 

Травень
Анатол╕й Погр╕бний: ⌠Народ ⌠зробиться■ т╕льки тод╕, коли ⌠зробиться■ його ел╕та■

 

 

2005

 

Листопад
Мирослав Попович, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ, академ╕к: ⌠Под╕╖ йдуть нормальним шляхом, ╕ зараз люди мають вибирати свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю■

 

Кв╕тень-травень
Арх╕╓пископ Димитр╕й: ⌠Перспектива православно╖ Церкви √ це мирне сп╕в╕снування в держав╕, де кожен ма╓ право спов╕дувати будь-яку в╕ру або ╖╖ не спов╕дувати■

 

С╕чень
Богдан Неган╕в, м╕жнародний спостер╕гач на виборах в Укра╖н╕: ⌠П╕сля трьох тур╕в голосування люди   починають звикати до  демократ╕╖, ╕ це п╕де на користь укра╖нськ╕й держав╕■

 

 

2004

 

Грудень
Олег ╢влог╕╓в: ⌠Не для поразки ми тут сто╖мо, ми будемо стояти до перемоги!■

 

Червень- липень
Л╕л╕я Григорович: ⌠Мен╕ зда╓ться, що вчити батьк╕вству √ це вчити в╕дпов╕дальн╕й любов╕■

 

Березень-кв╕тень
В╕тал╕й Дончик: ⌠Потр╕бн╕ закони, як╕ б в╕дстоювали пр╕оритет укра╖нсько╖ духовно╖ продукц╕╖■

 

 

2003

 

Листопад-грудень
Петро Григор╕ченко: ⌠Народ рома́ ма╓ велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й у св╕тов╕й ╕стор╕╖ ■

 

Серпень
Я. Мовчан: ⌠Збереження ╕ захист довк╕лля - першочергова задача людства на сучасному етап╕ його розвитку■

 

Липень
Мар╕я Гасан: ⌠Тут, у Швец╕╖, де нас так мало, укра╖нц╕ мають бути разом■

 

Червень
Борис Ол╕йник: ⌠Мова √ це доля народу. Без мови √ нема народу■

 

Травень
Михайло Горинь: ⌠Укра╖на ╓ нав╕чно! Три╓диного союзу н╕коли не буде!■

 

Кв╕тень
Рауль Ч╕лачава: ⌠Гамарджоба √ Перемоги тоб╕!■

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.