Юр╕й Костенко, голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖: ⌠Я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу■

 

Юр╕й Костенко

  • Голова Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖

  • Член Св╕тово╖ Академ╕╖ наук та мистецтв

  • Кандидат техн╕чних наук

  • Майстер спорту з альп╕н╕зму

12.06.1951 - народився в селищ╕ Нова Обод╕вка Обод╕вського (нин╕ Тростянецького) р-ну В╕нницько╖ обл. Укра╖нець. Батько ╤ван ╤ванович (1924-96) працював ╕нженером на цукровому завод╕; мати Людмила Михайл╕вна (1922-85) була вчителькою.

1968-73 - навчання в Запор╕зькому машинобуд╕вному ╤нститут╕.

З 1973 - науковий прац╕вник та асп╕рант ки╖вського ╤нституту електрозварювання ╕м.Патона АН Укра╖ни.

1986 - захистив кандидатську дисертац╕ю на тему "Плазмова обробка метал╕в"

1987 - 1-ше м╕сце на чемп╕онат╕ Укра╖ни з альп╕н╕зму

1988, серпень - п╕дкорив П╕к Лен╕на (7 139 м)

1988 - ╕менем Костенка названо маршрут 6-╖ (найвищо╖) категор╕╖ складност╕ на вершину Ак-Су (Пам╕ро-Алай)

1988, грудень - учасник рятувальних роб╕т у м. Сп╕так п╕д час землетрусу у В╕рмен╕╖ в склад╕ м╕жнародного рятувального загону

1982-1989 - голова Республ╕кансько╖ ради по спелеотуризму.

1989 - один ╕з засновник╕в Народного Руху Укра╖ни.

1990, 94, 98 та 2002 обирався депутатом Верховно╖ Ради;1990 та 94 - за одним ╕ тим же округом ╧22 у м.Ки╓в╕. 1994 перем╕г б╕знесмена Семена Юфу, який одразу п╕сля вибор╕в ем╕грував до ╤зра╖лю.

1990 - заступник голови тимчасово╖ сл╕дчо╖ ком╕с╕╖ ВР з розсл╕дування причин Чорнобильсько╖ авар╕╖. В результат╕ розкриття секретних арх╕в╕в вперше було з'ясовано: реактор вибухнув внасл╕док конструктивних недол╕к╕в ("здатн╕сть до самовибухання"), а не помилок персоналу. Це були перш╕ кроки "гласност╕" в УРСР.

1991-93 - кер╕вник спец╕ально╖ депутатсько╖ групи для п╕дготовки до ратиф╕кац╕╖ договору "СТАРТ-1" (ядерна зброя колишнього СРСР). Голосував проти ядерного роззбро╓ння Укра╖ни.

1992-95 - м╕н╕стр охорони довк╕лля. Зд╕йснив масштабну еколог╕чну реформу (вперше введено плату п╕дпри╓мств за використання природних ресурс╕в, як╕ до того використовувалися безплатно, ╕ посилено санкц╕╖ за забруднення довк╕лля). Удв╕ч╕ зб╕льшив територ╕╖ запов╕дник╕в. Створив в Укра╖н╕ систему техногенно╖ безпеки.

1995, грудень - в╕д ╕мен╕ Уряду Укра╖ни п╕дписав Меморандум порозум╕ння м╕ж Укра╖ною та "великою с╕мкою" щодо закриття ЧАЕС, у результат╕ Укра╖н╕ отримала на безв╕дплатн╕й основ╕ б╕льше $1млрд. на роботи всередин╕ "саркофагу".

1995-98 - м╕н╕стр еколог╕╖ та ядерно╖ безпеки. Створив вперше в Укра╖н╕ сучасну систему ядерно╖ безпеки завдяки техн╕чн╕й та ф╕нансов╕й допомоз╕ Заходу.

1998 - обраний заступником голови НРУ

1998, березень - обраний народним депутатом Укра╖ни, ╧ 5 у списку НРУ

1998, травень - сп╕льний кандидат в╕д нац╕онально-демократичних сил на посаду голови парламенту (до обрання не вистачило 14 голос╕в).

1999, с╕чень - обраний головою парламентсько╖ фракц╕╖ Руху

1999, лютий - обраний головою Руху.

1999, травень-жовтень - кандидат на посаду президента Укра╖ни.

1999, 18 грудня - на установчому з'╖зд╕ парт╕╖ обраний головою парт╕╖ РУХ (Укра╖нський Народний Рух).

1998-2002, Заступник голови Ком╕тету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерно╖ пол╕тики та ядерно╖ безпеки

1999-2002 - голова парламентсько╖ фракц╕╖ Укра╖нського Народного Руху

2000-2006 - член пост╕йно╖ делегац╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни в Парламентськ╕й Асамбле╖ Ради ╢вропи

2002, березень - обраний народним депутатом Укра╖ни, ╧ 4 у списку виборчого блоку В. Ющенка "Наша Укра╖на"

2002, травень - перший заступник голови парламентсько╖ фракц╕╖ "Наша Укра╖на"

2003, с╕чень - на IV з╖зд╕ РУХу (Укра╖нського Народного Руху), п╕д час якого було ухвалено р╕шення про нову назву парт╕╖ - Укра╖нська Народна Парт╕я - обрано головою УНП

2003-2006 - член групи ╢вропейсько╖ Народно╖ Парт╕╖ в Парламентськ╕й Асамбле╖ Ради ╢вропи.

2005-2006 - голова парламентсько╖ фракц╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖.

2006, березень - п╕д час парламентських вибор╕в до Верховно╖ Ради та м╕сцевих рад, сп╕вголова Укра╖нського народного блоку "Костенка ╕ Плюща". Результат вибор╕в у парламент - 1,86 %, до м╕сцевих рад обрано б╕льше 10 тисяч депутат╕в в╕д УНП.

 

Одружений. Дружина ╤рина - журнал╕стка. Син Ростислав (нар.1980 р.) - спец╕ал╕ст з м╕жнародно╖ ╕нформац╕╖. Улюблений в╕дпочинок - у горах. Волод╕╓ англ╕йською мовою.

(За матер╕алами сайту: www.kostenko.unp-ua.org)
 

 

- Пане Юр╕ю, загально в╕домо, що укра╖нська ╕нтел╕генц╕я ╓ прихильницею Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖ (УНП), фактично, як зараз кажуть, вашим електоратом. Проте ╕нтел╕генц╕ю не може не турбувати ситуац╕я, що склалася в держав╕. Готуючись до ╕нтерв▓ю з Вами, ми хот╕ли порушити питання про сьогодн╕шню пол╕тичну кризу, про вибори, про можлив╕сть переговор╕в з правлячою коал╕ц╕╓ю, можлив╕сть силового вар╕анту, про що пост╕йно пише газета ⌠Сьогодн╕■, ╕ зв╕сно ж, про входження або не входження (зараз й ця тема продовжу╓ мати м╕сце у ЗМ╤) УНП до широкого демократичного мега - блоку.

Проте розпочати ╕нтерв▓ю нам доводиться з ╕ншо╖ под╕╖, а саме - акту вандал╕зму щодо пам▓ятника Героям Крут. Як Ви можете прокоментувати цю ганебну под╕ю?

Зв╕сно ж, ми будемо вдячн╕ Вам, коли почу╓мо в╕дпов╕д╕ ╕ на зазначен╕ вище питання.

- В Укра╖н╕ нароста╓ найб╕льш гостра, найб╕льш проблемна пол╕тична криза за роки нашо╖ незалежност╕. ╤ вс╕ под╕╖, що в╕дбуваються останн╕м часом, п╕дтверджують це. До цих под╕й можна в╕днести ╕ факт наруги над пам▓ятником Героям Крут. Згадайте також, як сплюндрували дошку во╖нам УПА в Харков╕. А нещодавно в Полтав╕ п╕д час закладання пам▓ятника С. Петлюр╕ теж в╕дбулося протистояння м╕ж р╕зними пол╕тичними силами.

Чому це в╕дбува╓ться? Тому, що в Укра╖н╕ з часу проголошення незалежност╕ нац╕ональна демократ╕я так ╕ не стала правлячою силою, оск╕льки н╕коли не мала у Верховн╕й Рад╕ б╕льшост╕, необх╕дно╖ для ухвалення в╕дпов╕дних законодавчих акт╕в, що заклали б фундамент для побудови нац╕онально╖ держави. Бо вс╕ ц╕ пол╕тичн╕ компром╕си в укра╖нському законодавств╕, зокрема заплющення очей на так╕ теми, як Укра╖нська Народна Республ╕ка, б╕й п╕д Крутами тощо, не знайшли сво╖х законодавчих р╕шень. Нема╓ законодавчих р╕шень ╕ щодо УПА та ╕ вс╕╓╖ нашо╖ ╕стор╕╖. Тобто я хочу сказати, що за вс╕ ц╕ роки Укра╖на не розвивалася як нац╕ональна держава. Пан Симоненко пост╕йно повторю╓: ⌠Народи Укра╖ни■, а не укра╖нський народ. Так, громадяни р╕зних нац╕ональностей, як╕ пост╕йно мешкають на ╖╖ теренах, п╕дтримали ╕дею укра╖нсько╖ незалежност╕. Але створював цю державу укра╖нський етнос, як французи створювали свою державу, британц╕ √ свою. Тобто кожна нац╕я, виходячи з норм м╕жнародного права щодо можливост╕ створити свою державу ╕ в такий спос╕б захистити себе, робить це. ╤ ми, укра╖нц╕, створили свою державу. Але користу╓ться ц╕╓ю державою, на превеликий жаль, не кор╕нний етнос. ╤ те, що в╕дбулося п╕д Крутами, лише п╕дтверджу╓ це.

Як вир╕шити цю проблему? Привести до влади укра╖нськ╕ пол╕тичн╕ сили. ╤ тут ми з Вами будемо довго дискутувати, яким чином повинна йти на вибори Укра╖нська Народна Парт╕я ╕ якою буде при цьому перспектива демократичних сил. Я хочу нагадати Вам, що Укра╖нська Народна Парт╕я, яка бере сво╖ витоки ще з Руху, завжди об▓╓днувалася заради досягнення сп╕льно╖ мети. Так було ╕ в 1991 роц╕, ╕ п╕д час прийняття Конституц╕╖, так було ╕ п╕д час вибор╕в В. Ющенка Президентом Укра╖ни. Проте питання поляга╓ в ╕ншому: чому за вс╕ роки нашо╖ незалежност╕ правих сил ставало все менше ╕ менше в нашому парламент╕? Я Вам наведу динам╕ку - в 1990 роц╕ член╕в Народно╖ ради було 130 народних депутат╕в, а у Верховн╕й Рад╕ 5 скликання представник╕в нац╕онально╖ демократ╕╖ набралося всього дек╕лька десятк╕в. Ус╕ ╕нш╕ - або л╕берали, або соц╕ал-демократи, або просто ол╕гархи. То в мене виника╓ питання: чим б╕льше прав╕ об▓╓днуються, тим менше ста╓ ╖х у парламент╕ ╕ тим менше ╖х вплив на прийняття пол╕тичних р╕шень? Тому сьогодн╕ УНП звернулася до вс╕х правих парт╕й: ⌠Давайте створимо укра╖нську правицю, ╕ будемо ц╕╓ю правицею боротися за владу, за тих необх╕дних 226 депутатських мандат╕в в парламент╕, з допомогою яких можна буде ухвалювати нац╕ональн╕ закони■. Зрозум╕ло, що це дорога не одного дня, зрозум╕ло, що на цьому шляху треба йти на компром╕си, серед яких черговий компром╕с щодо дострокових вибор╕в, бо за цю короткотерм╕нову виборчу кампан╕ю укра╖нська правиця не здатна буде об▓╖здити вс╕ м╕стечка ╕ села та переконати нац╕онально св╕дому частину виборц╕в голосувати за правицю. Тому саме ми, а не Юл╕я Тимошенко, виступили за об▓╓днання вс╕х пропрезидентських, демократичних сил, оск╕льки йдеться зараз про збереження демократ╕╖ та про можлив╕сть громадянину самому вибирати владу. А все що робиться зараз в Укра╖н╕, в тому числ╕ й под╕╖ п╕д Крутами, буде продовжуватися до тих п╕р, поки в Укра╖н╕ не буде укра╖нсько╖ влади.

 

- Юр╕ю ╤вановичу, на Вашу думку, що найб╕льше вплива╓ на позиц╕ю виборця?

- По-перше, спрацьову╓ дуже простий принцип: яка влада краща. ╤, передовс╕м, людина дивиться на як╕сть свого життя.

М╕ж пол╕тичними силами в╕дбуваються пост╕йн╕ змагання. Прав╕ говорять, що якщо ви проголосу╓те за нас, то ми будемо захищати нац╕ональн╕ ╕нтереси, створимо високооплачуван╕ робоч╕ м╕сця. Зараз прав╕ взяли на озбро╓ння ще проблеми м╕грац╕╖, як╕ теж впливають на як╕сть життя. Це ╕деолог╕я правих.

╤деолог╕я л╕вих: ви проголосу╓те за нас, ╕ ми вам одразу зб╕льшимо витрати на вс╕ соц╕альн╕ програми. Але прийшовши до влади, л╕в╕ починають зб╕льшувати податки, оск╕льки треба мати кошти на ц╕ соц╕альн╕ програми, ╕ тим самим гасять виробничу д╕яльн╕сть. Виробництво поступово згорта╓ться, зроста╓ безроб╕ття. Зроста╓ незадоволен╕сть певно╖ частини людей тим, що влада не забезпечу╓ гарно╖ якост╕ життя. ╤ тод╕ знову прав╕ виходять на пол╕тичну арену з╕ сво╖ми гаслами. Щодо еколог╕чних рух╕в, християнських, то, як правило, вони не виступають окремою пол╕тичною силою. ⌠Зелен╕■ √ близьк╕ до л╕во╖ ╕деолог╕╖, християнськ╕ рухи √ до право╖.

 

- Отже, ми бачимо, якщо укра╖нська демократ╕я згуртована, то результат ╓. Якщо √ н╕, то знову провал. В чому ж причина? Чому так важко згуртуватися? Чому наш╕ пол╕тики продовжують жити вчорашн╕м днем? Приходить час вибор╕в, ╕ знову кожний пол╕тичний д╕яч хоче зробити св╕й особистий портрет. Час повинен вчити, ╓ приклади ╕нших держав. Головне зараз знайти т╕ моменти, як╕ допоможуть об▓╓днатися. Може варто забути на як╕йсь час про те, що роз▓╓дну╓ та об▓╓днатися заради перемоги? Можливо не пол╕тична програма, а культурно √ нац╕ональна зможе об▓╓днати Укра╖ну?

- Щодо цього питання, яке дуже поширене в Укра╖н╕, то я хочу сказати, що прав╕ сили об▓╓днувалися не один раз. 1991 року, саме в результат╕ такого об▓╓днання, постала укра╖нська держава. Прав╕ сили об▓╓дналися, ╕ була прийнята Конституц╕я. Ми були в меншост╕ в парламент╕, але були люди на вулиц╕, як╕ п╕дтримували нас. Ми об▓╓дналися ╕ в 2004 роц╕ при виборах Президента. ╤ тим не менше, чомусь саме правим пол╕тичним силам закидають нездатн╕сть до об▓╓днання.

А тепер я наведу ╕нший приклад. А на л╕вому фланз╕, де розташован╕ наш╕ опоненти, ╕сну╓ таке об▓╓днання? Л╕в╕ у 1999 роц╕ могли отримати свого Президента. Але ж вони не об▓╓дналися. Проте н╕хто не згаду╓ це. Натом╕сть кажуть, що саме прав╕ не можуть об▓╓днуватися. Тепер другий приклад. Помаранчева команда об▓╓дналася. Але Мороз √ л╕вий, ось в╕н ╕ вийшов з цього об▓╓днання. ╤ при чому тут тод╕ прав╕?

Об▓╓днання правих √ це ╕сторична необх╕дн╕сть нашого народу. Це укра╖нська як╕сть влади, це проведення нац╕онально╖ державно╖ пол╕тики, а не пол╕тики денац╕онал╕зац╕╖. ╤ таку пол╕тику мають п╕дтримувати як етн╕чн╕ укра╖нц╕, так ╕ т╕, як╕ не ╓ етн╕чними укра╖нцями, але як╕ хочуть жити в Укра╖н╕ як в ╓вропейськ╕й держав╕, нац╕ональн╕й держав╕. В так╕й держав╕ ╕ рос╕янину, ╕ ╓врею, ╕ греку живеться дуже добре. Це сучасна модель нац╕онально╖ ╓вропейсько╖ держави, без дискрим╕нац╕╖ за нац╕ональною ознакою. Проте завдання ц╕╓╖ держави, в першу чергу, спрямовувати державну пол╕тику на розвиток базово╖ нац╕╖. Рос╕янин в Укра╖н╕ зна╓, що його нац╕ональн╕ ╕нтереси обер╕га╓ Рос╕я. ╢врей в Укра╖н╕ зна╓, що ╓ ╤зра╖ль, який розвива╓ св╕й нац╕ональний етнос ╕ п╕дтриму╓ його на плаву, ╕ так дал╕. А от ╕ншо╖ держави, окр╕м Укра╖ни, яка б переймалася укра╖нством, в св╕т╕ нема╓. Проте в Укра╖н╕ державна пол╕тика спрямована проти укра╖нського нац╕онального ╕нтересу. Чому?

А тепер п╕дходимо до ключового питання щодо об▓╓днання. Для того, щоб об▓╓днуватися, треба ч╕тко знати, з якою метою ми об▓╓дну╓мося. Нас пост╕йно примушують виборц╕ до об▓╓днання, не роз╕бравшись у тонкощах пол╕тики. Я Вам нагадаю ╕стор╕ю з 2005 року, коли ми об▓╓дналися для того, щоб Ющенко став Президентом. Пот╕м Ющенко призначив Юл╕ю Тимошенко Прем▓╓р √ м╕н╕стром, був сформований об▓╓днаний Уряд, куди входили представники л╕вих та л╕воцентристських сил (соцпарт╕я та БЮТ), л╕берали з ⌠Нашо╖ Укра╖ни■, там були ╕ прав╕. Проте цим Урядом, Урядом Юл╕╖ Тимошенко, було чимало незадоволених. Зараз про це чомусь вже мало говорять. Одним ╕з перших р╕шень цього Уряду було п╕двищення податк╕в на малого п╕дпри╓мця. З ф╕ксованого податку, меншого, перейшли на прогресивний, б╕льший. Пот╕м п╕шли м▓ясна криза та цукрова. Це була, фактично, боротьба Уряду Тимошенко, правильного Уряду, помаранчевого, проти нац╕онального виробника. Завезли тростниковий цукор по дуже низьким ц╕нам, завезли дешеве м▓ясо, а св╕й виробник при цьому був загнаний в боргову яму. Ц╕ приклади показують, що об▓╓днання в╕дбулося, а пол╕тики, яка б давала економ╕чне зростання, не вийшло. Тому - то в св╕т╕ ╕ об▓╓днуються лише т╕, як╕ стоять на одн╕й ╕деолог╕чн╕й основ╕.

Ми кажемо зараз про правицю. Це об▓╓днання найб╕льших в Укра╖н╕ правих парт╕й - Народного Руху Укра╖ни, Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖ та Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ парт╕╖ ⌠Собор■, як╕ створили виборчий блок ⌠Рух √ Укра╖нська правиця■. В нас нема╓ ╕деолог╕чних протир╕ч. Уяв╕ть соб╕, що ми отримали б╕льш╕сть в Парламент╕ ╕ ухвалю╓мо т╕ закони, про як╕ я вже згадував ран╕ше: ╕ про УПА, ╕ про ╢вропейський Союз, ╕ про НАТО. А от з блоками Юл╕╖ Тимошенко та Юр╕я Луценка у нас будуть протир╕ччя. Луценко проти НАТО, Юл╕я Тимошенко теж проти НАТО. Тобто ╓ об▓╓ктивн╕ протир╕ччя, як╕ базуються на ╕деолог╕╖. Я вже не кажу про економ╕чну пол╕тику. Соц╕ал √демократи вимагають зб╕льшення податк╕в для того, щоб виплатити швидко пенс╕╖ ╕ зароб╕тн╕ плати. А прав╕ будують свою економ╕чну пол╕тику на основ╕ в╕дродження виробництва, створення нових робочих м╕сць. Ющенко проголосив про 5 млн. робочих м╕сць. Як ╖х створити? З допомогою податково╖ реформи, яка повинна зменшувати податки для тих, хто почина╓ св╕й б╕знес, а не зб╕льшувати, як це зробив Уряд Юл╕╖ Тимошенко. Тобто при прав╕й влад╕ ╕ при л╕в╕й ма╓ бути принципово ╕нша система закон╕в, ╕нш╕ пр╕оритети. Ось чому не можна об▓╓днуватися у пол╕тичний в╕негрет. Об▓╓днуватися треба лише в межах сво╓╖ ╕деолог╕чно╖ позиц╕╖, на основ╕ яко╖ можна сформувати таке законодавство, яке покаже, що ми, прийшовши до влади, будемо зд╕йснювати так╕ д╕╖, як╕ записан╕ в наш╕й програм╕. А от з соц╕ал╕стами ми цього не зробимо, бо в ╖х програм╕ записано, що прийшовши до влади, вони зразу зб╕льшують пенс╕╖ в 1, 5 рази, зв╕сно ж за рахунок державно╖ казни. При цьому зб╕льшуються податки, гине виробництво, зроста╓ безроб╕ття. Так в св╕т╕ ╕ в╕дбува╓ться: права влада зм╕ню╓ться на л╕ву, л╕ва √ на праву. А в нас прав╕ н╕коли ще не були при влад╕, на в╕дм╕ну в╕д Польщ╕, Литви, Латв╕╖, Естон╕╖. Ц╕ кра╖ни, пор╕вняно з Укра╖ною, мали набагато менш╕ можливост╕, проте сьогодн╕ в них доходи на душу населення набагато б╕льш╕, н╕ж у нас. ╤ все за рахунок проведення нац╕онально╖ економ╕чно╖ пол╕тики.

Нас пост╕йно лякають високими ц╕нами на енергонос╕╖, якщо ми не будемо дружити з Рос╕╓ю. Треба зрозум╕ти, що Укра╖н╕ все р╕вно доведеться платити за св╕товими ц╕нами, тому що тут зад╕яний рос╕йський економ╕чний ╕нтерес, врешт╕ √ решт, ╖х бюджет з цього форму╓ться. Але ╕ нам треба поставити зворотне питання. А чому Рос╕я не платить Укра╖н╕ за транзит сво╖х товар╕в територ╕╓ю Укра╖ни? Чому Рос╕я за св╕товими ц╕нами не платить за оренду укра╖нсько╖ територ╕╖ для базування свого Чорноморського флоту? Це вже будуть м╕льярди, а не 97 млн. за р╕к. Чому Рос╕я не поверта╓ нам 132 млрд. долар╕в заощаджень наших громадян, як╕ перед розпадом Радянського Союзу були переведен╕ з ощадбанк╕в Укра╖нсько╖ РСР до ощадбанк╕в Рос╕╖? Чому Рос╕я забрала вс╕ активи Радянського Союзу? Ми ж були р╕вноправними республ╕ками! Тому, якби була у нас нац╕ональна б╕льш╕сть в парламент╕, вона б ухвалила закон, про оголошення тих 132 млрд. державним боргом Рос╕╖. Ось що таке нац╕ональний ╕нтерес. Але в╕н ма╓ проводитися через закон, проте такий закон ми так ╕ не змогли ухвалити, оск╕льки н╕коли не мали у Верховн╕й Рад╕ б╕льшост╕. Ось таким чином ми вийшли з Вами на тему об▓╓днання ╕ яким воно ма╓ бути. Переконаний, що в╕д якост╕ об▓╓днання буде як╕сть державно╖ пол╕тики.

 

- Сумну картину Ви намалювали. Що ж робити, якщо в сусп╕льств╕ зараз нема критично╖ маси св╕домих патр╕от╕в?

- А це вже залежить в╕д нас з Вами. Якщо взяти статистику, то в Укра╖н╕ прожива╓ 77, 8 % укра╖нц╕в. Тому я впевнено дивлюся в укра╖нське майбутн╓, побудова укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави - це лише питання часу.

 

- Дяку╓мо Вам за розмову. Бажа╓мо, щоб Ваш╕ об▓╓днавч╕ плани зд╕йснилися ╕ мета, яку Ви ставите, була досягнута.

 

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

2007

 

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоц╕ац╕╖ ⌠Укра╖нська громада в ╤спан╕╖■: ⌠Я в╕дчуваю, що в ╤спан╕╖ кожна людина √ це ц╕нн╕сть, ╕ наш╕ люди також в╕дчувають це у ставленн╕ до себе■

 

 

2006

 

Грудень
Андр╕й Дончик, Головний режисер ╕з запуску нових проект╕в телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде укра╖нсько╖ масово╖ культури, не буде нашого телев╕з╕йного ⌠мила■, укра╖нське к╕но не буде дал╕ розвиватися■

 

Травень
Анатол╕й Погр╕бний: ⌠Народ ⌠зробиться■ т╕льки тод╕, коли ⌠зробиться■ його ел╕та■

 

 

2005

 

Листопад
Мирослав Попович, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАНУ, академ╕к: ⌠Под╕╖ йдуть нормальним шляхом, ╕ зараз люди мають вибирати свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю■

 

Кв╕тень-травень
Арх╕╓пископ Димитр╕й: ⌠Перспектива православно╖ Церкви √ це мирне сп╕в╕снування в держав╕, де кожен ма╓ право спов╕дувати будь-яку в╕ру або ╖╖ не спов╕дувати■

 

С╕чень
Богдан Неган╕в, м╕жнародний спостер╕гач на виборах в Укра╖н╕: ⌠П╕сля трьох тур╕в голосування люди   починають звикати до  демократ╕╖, ╕ це п╕де на користь укра╖нськ╕й держав╕■

 

 

2004

 

Грудень
Олег ╢влог╕╓в: ⌠Не для поразки ми тут сто╖мо, ми будемо стояти до перемоги!■

 

Червень- липень
Л╕л╕я Григорович: ⌠Мен╕ зда╓ться, що вчити батьк╕вству √ це вчити в╕дпов╕дальн╕й любов╕■

 

Березень-кв╕тень
В╕тал╕й Дончик: ⌠Потр╕бн╕ закони, як╕ б в╕дстоювали пр╕оритет укра╖нсько╖ духовно╖ продукц╕╖■

 

 

2003

 

Листопад-грудень
Петро Григор╕ченко: ⌠Народ рома́ ма╓ велике майбутн╓ в незалежн╕й Укра╖н╕ й у св╕тов╕й ╕стор╕╖ ■

 

Серпень
Я. Мовчан: ⌠Збереження ╕ захист довк╕лля - першочергова задача людства на сучасному етап╕ його розвитку■

 

Липень
Мар╕я Гасан: ⌠Тут, у Швец╕╖, де нас так мало, укра╖нц╕ мають бути разом■

 

Червень
Борис Ол╕йник: ⌠Мова √ це доля народу. Без мови √ нема народу■

 

Травень
Михайло Горинь: ⌠Укра╖на ╓ нав╕чно! Три╓диного союзу н╕коли не буде!■

 

Кв╕тень
Рауль Ч╕лачава: ⌠Гамарджоба √ Перемоги тоб╕!■

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.