Український центр гуманітарної інформації ⌠Світогляд■ - Інтерв'ю місяця

Юрій Костенко, голова Української Народної Партії: ⌠Я впевнено дивлюся в українське майбутнє, побудова української національної держави - це лише питання часу■

Юрій Костенко

Голова Української Народної Партії
Член Світової Академії наук та мистецтв
Кандидат технічних наук
Майстер спорту з альпінізму

12.06.1951 - народився в селищі Нова Ободівка Ободівського (нині Тростянецького) р-ну Вінницької обл. Українець. Батько Іван Іванович (1924-96) працював інженером на цукровому заводі; мати Людмила Михайлівна (1922-85) була вчителькою.

1968-73 - навчання в Запорізькому машинобудівному Інституті.

З 1973 - науковий працівник та аспірант київського Інституту електрозварювання ім.Патона АН України.

1986 - захистив кандидатську дисертацію на тему "Плазмова обробка металів"

1987 - 1-ше місце на чемпіонаті України з альпінізму

1988, серпень - підкорив Пік Леніна (7 139 м)

1988 - іменем Костенка названо маршрут 6-ї (найвищої) категорії складності на вершину Ак-Су (Паміро-Алай)

1988, грудень - учасник рятувальних робіт у м. Спітак під час землетрусу у Вірменії в складі міжнародного рятувального загону

1982-1989 - голова Республіканської ради по спелеотуризму.

1989 - один із засновників Народного Руху України.

1990, 94, 98 та 2002 обирався депутатом Верховної Ради;1990 та 94 - за одним і тим же округом ╧22 у м.Києві. 1994 переміг бізнесмена Семена Юфу, який одразу після виборів емігрував до Ізраїлю.

1990 - заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії. В результаті розкриття секретних архівів вперше було з'ясовано: реактор вибухнув внаслідок конструктивних недоліків ("здатність до самовибухання"), а не помилок персоналу. Це були перші кроки "гласності" в УРСР.

1991-93 - керівник спеціальної депутатської групи для підготовки до ратифікації договору "СТАРТ-1" (ядерна зброя колишнього СРСР). Голосував проти ядерного роззброєння України.

1992-95 - міністр охорони довкілля. Здійснив масштабну екологічну реформу (вперше введено плату підприємств за використання природних ресурсів, які до того використовувалися безплатно, і посилено санкції за забруднення довкілля). Удвічі збільшив території заповідників. Створив в Україні систему техногенної безпеки.

1995, грудень - від імені Уряду України підписав Меморандум порозуміння між Україною та "великою сімкою" щодо закриття ЧАЕС, у результаті Україні отримала на безвідплатній основі більше $1млрд. на роботи всередині "саркофагу".

1995-98 - міністр екології та ядерної безпеки. Створив вперше в Україні сучасну систему ядерної безпеки завдяки технічній та фінансовій допомозі Заходу.

1998 - обраний заступником голови НРУ

1998, березень - обраний народним депутатом України, ╧ 5 у списку НРУ

1998, травень - спільний кандидат від національно-демократичних сил на посаду голови парламенту (до обрання не вистачило 14 голосів).

1999, січень - обраний головою парламентської фракції Руху

1999, лютий - обраний головою Руху.

1999, травень-жовтень - кандидат на посаду президента України.

1999, 18 грудня - на установчому з'їзді партії обраний головою партії РУХ (Український Народний Рух).

1998-2002, Заступник голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

1999-2002 - голова парламентської фракції Українського Народного Руху

2000-2006 - член постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи

2002, березень - обраний народним депутатом України, ╧ 4 у списку виборчого блоку В. Ющенка "Наша Україна"

2002, травень - перший заступник голови парламентської фракції "Наша Україна"

2003, січень - на IV зїзді РУХу (Українського Народного Руху), під час якого було ухвалено рішення про нову назву партії - Українська Народна Партія - обрано головою УНП

2003-2006 - член групи Європейської Народної Партії в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

2005-2006 - голова парламентської фракції Української народної партії.

2006, березень - під час парламентських виборів до Верховної Ради та місцевих рад, співголова Українського народного блоку "Костенка і Плюща". Результат виборів у парламент - 1,86 %, до місцевих рад обрано більше 10 тисяч депутатів від УНП.

Одружений. Дружина Ірина - журналістка. Син Ростислав (нар.1980 р.) - спеціаліст з міжнародної інформації. Улюблений відпочинок - у горах. Володіє англійською мовою.

(За матеріалами сайту: www.kostenko.unp-ua.org)

- Пане Юрію, загально відомо, що українська інтелігенція є прихильницею Української Народної Партії (УНП), фактично, як зараз кажуть, вашим електоратом. Проте інтелігенцію не може не турбувати ситуація, що склалася в державі. Готуючись до інтерв▓ю з Вами, ми хотіли порушити питання про сьогоднішню політичну кризу, про вибори, про можливість переговорів з правлячою коаліцією, можливість силового варіанту, про що постійно пише газета ⌠Сьогодні■, і звісно ж, про входження або не входження (зараз й ця тема продовжує мати місце у ЗМІ) УНП до широкого демократичного мега - блоку.

Проте розпочати інтерв▓ю нам доводиться з іншої події, а саме - акту вандалізму щодо пам▓ятника Героям Крут. Як Ви можете прокоментувати цю ганебну подію?

Звісно ж, ми будемо вдячні Вам, коли почуємо відповіді і на зазначені вище питання.

- В Україні наростає найбільш гостра, найбільш проблемна політична криза за роки нашої незалежності. І всі події, що відбуваються останнім часом, підтверджують це. До цих подій можна віднести і факт наруги над пам▓ятником Героям Крут. Згадайте також, як сплюндрували дошку воїнам УПА в Харкові. А нещодавно в Полтаві під час закладання пам▓ятника С. Петлюрі теж відбулося протистояння між різними політичними силами.

Чому це відбувається? Тому, що в Україні з часу проголошення незалежності національна демократія так і не стала правлячою силою, оскільки ніколи не мала у Верховній Раді більшості, необхідної для ухвалення відповідних законодавчих актів, що заклали б фундамент для побудови національної держави. Бо всі ці політичні компроміси в українському законодавстві, зокрема заплющення очей на такі теми, як Українська Народна Республіка, бій під Крутами тощо, не знайшли своїх законодавчих рішень. Немає законодавчих рішень і щодо УПА та і всієї нашої історії. Тобто я хочу сказати, що за всі ці роки Україна не розвивалася як національна держава. Пан Симоненко постійно повторює: ⌠Народи України■, а не український народ. Так, громадяни різних національностей, які постійно мешкають на її теренах, підтримали ідею української незалежності. Але створював цю державу український етнос, як французи створювали свою державу, британці √ свою. Тобто кожна нація, виходячи з норм міжнародного права щодо можливості створити свою державу і в такий спосіб захистити себе, робить це. І ми, українці, створили свою державу. Але користується цією державою, на превеликий жаль, не корінний етнос. І те, що відбулося під Крутами, лише підтверджує це.

Як вирішити цю проблему? Привести до влади українські політичні сили. І тут ми з Вами будемо довго дискутувати, яким чином повинна йти на вибори Українська Народна Партія і якою буде при цьому перспектива демократичних сил. Я хочу нагадати Вам, що Українська Народна Партія, яка бере свої витоки ще з Руху, завжди об▓єднувалася заради досягнення спільної мети. Так було і в 1991 році, і під час прийняття Конституції, так було і під час виборів В. Ющенка Президентом України. Проте питання полягає в іншому: чому за всі роки нашої незалежності правих сил ставало все менше і менше в нашому парламенті? Я Вам наведу динаміку - в 1990 році членів Народної ради було 130 народних депутатів, а у Верховній Раді 5 скликання представників національної демократії набралося всього декілька десятків. Усі інші - або ліберали, або соціал-демократи, або просто олігархи. То в мене виникає питання: чим більше праві об▓єднуються, тим менше стає їх у парламенті і тим менше їх вплив на прийняття політичних рішень? Тому сьогодні УНП звернулася до всіх правих партій: ⌠Давайте створимо українську правицю, і будемо цією правицею боротися за владу, за тих необхідних 226 депутатських мандатів в парламенті, з допомогою яких можна буде ухвалювати національні закони■. Зрозуміло, що це дорога не одного дня, зрозуміло, що на цьому шляху треба йти на компроміси, серед яких черговий компроміс щодо дострокових виборів, бо за цю короткотермінову виборчу кампанію українська правиця не здатна буде об▓їздити всі містечка і села та переконати національно свідому частину виборців голосувати за правицю. Тому саме ми, а не Юлія Тимошенко, виступили за об▓єднання всіх пропрезидентських, демократичних сил, оскільки йдеться зараз про збереження демократії та про можливість громадянину самому вибирати владу. А все що робиться зараз в Україні, в тому числі й події під Крутами, буде продовжуватися до тих пір, поки в Україні не буде української влади.

- Юрію Івановичу, на Вашу думку, що найбільше впливає на позицію виборця?

- По-перше, спрацьовує дуже простий принцип: яка влада краща. І, передовсім, людина дивиться на якість свого життя.

Між політичними силами відбуваються постійні змагання. Праві говорять, що якщо ви проголосуєте за нас, то ми будемо захищати національні інтереси, створимо високооплачувані робочі місця. Зараз праві взяли на озброєння ще проблеми міграції, які теж впливають на якість життя. Це ідеологія правих.

Ідеологія лівих: ви проголосуєте за нас, і ми вам одразу збільшимо витрати на всі соціальні програми. Але прийшовши до влади, ліві починають збільшувати податки, оскільки треба мати кошти на ці соціальні програми, і тим самим гасять виробничу діяльність. Виробництво поступово згортається, зростає безробіття. Зростає незадоволеність певної частини людей тим, що влада не забезпечує гарної якості життя. І тоді знову праві виходять на політичну арену зі своїми гаслами. Щодо екологічних рухів, християнських, то, як правило, вони не виступають окремою політичною силою. ⌠Зелені■ √ близькі до лівої ідеології, християнські рухи √ до правої.

- Отже, ми бачимо, якщо українська демократія згуртована, то результат є. Якщо √ ні, то знову провал. В чому ж причина? Чому так важко згуртуватися? Чому наші політики продовжують жити вчорашнім днем? Приходить час виборів, і знову кожний політичний діяч хоче зробити свій особистий портрет. Час повинен вчити, є приклади інших держав. Головне зараз знайти ті моменти, які допоможуть об▓єднатися. Може варто забути на якійсь час про те, що роз▓єднує та об▓єднатися заради перемоги? Можливо не політична програма, а культурно √ національна зможе об▓єднати Україну?

- Щодо цього питання, яке дуже поширене в Україні, то я хочу сказати, що праві сили об▓єднувалися не один раз. 1991 року, саме в результаті такого об▓єднання, постала українська держава. Праві сили об▓єдналися, і була прийнята Конституція. Ми були в меншості в парламенті, але були люди на вулиці, які підтримували нас. Ми об▓єдналися і в 2004 році при виборах Президента. І тим не менше, чомусь саме правим політичним силам закидають нездатність до об▓єднання.

А тепер я наведу інший приклад. А на лівому фланзі, де розташовані наші опоненти, існує таке об▓єднання? Ліві у 1999 році могли отримати свого Президента. Але ж вони не об▓єдналися. Проте ніхто не згадує це. Натомість кажуть, що саме праві не можуть об▓єднуватися. Тепер другий приклад. Помаранчева команда об▓єдналася. Але Мороз √ лівий, ось він і вийшов з цього об▓єднання. І при чому тут тоді праві?

Об▓єднання правих √ це історична необхідність нашого народу. Це українська якість влади, це проведення національної державної політики, а не політики денаціоналізації. І таку політику мають підтримувати як етнічні українці, так і ті, які не є етнічними українцями, але які хочуть жити в Україні як в європейській державі, національній державі. В такій державі і росіянину, і єврею, і греку живеться дуже добре. Це сучасна модель національної європейської держави, без дискримінації за національною ознакою. Проте завдання цієї держави, в першу чергу, спрямовувати державну політику на розвиток базової нації. Росіянин в Україні знає, що його національні інтереси оберігає Росія. Єврей в Україні знає, що є Ізраїль, який розвиває свій національний етнос і підтримує його на плаву, і так далі. А от іншої держави, окрім України, яка б переймалася українством, в світі немає. Проте в Україні державна політика спрямована проти українського національного інтересу. Чому?

А тепер підходимо до ключового питання щодо об▓єднання. Для того, щоб об▓єднуватися, треба чітко знати, з якою метою ми об▓єднуємося. Нас постійно примушують виборці до об▓єднання, не розібравшись у тонкощах політики. Я Вам нагадаю історію з 2005 року, коли ми об▓єдналися для того, щоб Ющенко став Президентом. Потім Ющенко призначив Юлію Тимошенко Прем▓єр √ міністром, був сформований об▓єднаний Уряд, куди входили представники лівих та лівоцентристських сил (соцпартія та БЮТ), ліберали з ⌠Нашої України■, там були і праві. Проте цим Урядом, Урядом Юлії Тимошенко, було чимало незадоволених. Зараз про це чомусь вже мало говорять. Одним із перших рішень цього Уряду було підвищення податків на малого підприємця. З фіксованого податку, меншого, перейшли на прогресивний, більший. Потім пішли м▓ясна криза та цукрова. Це була, фактично, боротьба Уряду Тимошенко, правильного Уряду, помаранчевого, проти національного виробника. Завезли тростниковий цукор по дуже низьким цінам, завезли дешеве м▓ясо, а свій виробник при цьому був загнаний в боргову яму. Ці приклади показують, що об▓єднання відбулося, а політики, яка б давала економічне зростання, не вийшло. Тому - то в світі і об▓єднуються лише ті, які стоять на одній ідеологічній основі.

Ми кажемо зараз про правицю. Це об▓єднання найбільших в Україні правих партій - Народного Руху України, Української Народної Партії та Української республіканської партії ⌠Собор■, які створили виборчий блок ⌠Рух √ Українська правиця■. В нас немає ідеологічних протиріч. Уявіть собі, що ми отримали більшість в Парламенті і ухвалюємо ті закони, про які я вже згадував раніше: і про УПА, і про Європейський Союз, і про НАТО. А от з блоками Юлії Тимошенко та Юрія Луценка у нас будуть протиріччя. Луценко проти НАТО, Юлія Тимошенко теж проти НАТО. Тобто є об▓єктивні протиріччя, які базуються на ідеології. Я вже не кажу про економічну політику. Соціал √демократи вимагають збільшення податків для того, щоб виплатити швидко пенсії і заробітні плати. А праві будують свою економічну політику на основі відродження виробництва, створення нових робочих місць. Ющенко проголосив про 5 млн. робочих місць. Як їх створити? З допомогою податкової реформи, яка повинна зменшувати податки для тих, хто починає свій бізнес, а не збільшувати, як це зробив Уряд Юлії Тимошенко. Тобто при правій владі і при лівій має бути принципово інша система законів, інші пріоритети. Ось чому не можна об▓єднуватися у політичний вінегрет. Об▓єднуватися треба лише в межах своєї ідеологічної позиції, на основі якої можна сформувати таке законодавство, яке покаже, що ми, прийшовши до влади, будемо здійснювати такі дії, які записані в нашій програмі. А от з соціалістами ми цього не зробимо, бо в їх програмі записано, що прийшовши до влади, вони зразу збільшують пенсії в 1, 5 рази, звісно ж за рахунок державної казни. При цьому збільшуються податки, гине виробництво, зростає безробіття. Так в світі і відбувається: права влада змінюється на ліву, ліва √ на праву. А в нас праві ніколи ще не були при владі, на відміну від Польщі, Литви, Латвії, Естонії. Ці країни, порівняно з Україною, мали набагато менші можливості, проте сьогодні в них доходи на душу населення набагато більші, ніж у нас. І все за рахунок проведення національної економічної політики.

Нас постійно лякають високими цінами на енергоносії, якщо ми не будемо дружити з Росією. Треба зрозуміти, що Україні все рівно доведеться платити за світовими цінами, тому що тут задіяний російський економічний інтерес, врешті √ решт, їх бюджет з цього формується. Але і нам треба поставити зворотне питання. А чому Росія не платить Україні за транзит своїх товарів територією України? Чому Росія за світовими цінами не платить за оренду української території для базування свого Чорноморського флоту? Це вже будуть мільярди, а не 97 млн. за рік. Чому Росія не повертає нам 132 млрд. доларів заощаджень наших громадян, які перед розпадом Радянського Союзу були переведені з ощадбанків Української РСР до ощадбанків Росії? Чому Росія забрала всі активи Радянського Союзу? Ми ж були рівноправними республіками! Тому, якби була у нас національна більшість в парламенті, вона б ухвалила закон, про оголошення тих 132 млрд. державним боргом Росії. Ось що таке національний інтерес. Але він має проводитися через закон, проте такий закон ми так і не змогли ухвалити, оскільки ніколи не мали у Верховній Раді більшості. Ось таким чином ми вийшли з Вами на тему об▓єднання і яким воно має бути. Переконаний, що від якості об▓єднання буде якість державної політики.

- Сумну картину Ви намалювали. Що ж робити, якщо в суспільстві зараз нема критичної маси свідомих патріотів?

- А це вже залежить від нас з Вами. Якщо взяти статистику, то в Україні проживає 77, 8 % українців. Тому я впевнено дивлюся в українське майбутнє, побудова української національної держави - це лише питання часу.

- Дякуємо Вам за розмову. Бажаємо, щоб Ваші об▓єднавчі плани здійснилися і мета, яку Ви ставите, була досягнута.

Інші статті розділу:

2007

Березень
Лариса Ратич, секретар Асоціації ⌠Українська громада в Іспанії■: ⌠Я відчуваю, що в Іспанії кожна людина √ це цінність, і наші люди також відчувають це у ставленні до себе■

2006

Грудень
Андрій Дончик, Головний режисер із запуску нових проектів телеканалу 1+1: ⌠Я переконаний: якщо в нас не буде української масової культури, не буде нашого телевізійного ⌠мила■, українське кіно не буде далі розвиватися■

Травень
Анатолій Погрібний: ⌠Народ ⌠зробиться■ тільки тоді, коли ⌠зробиться■ його еліта■

2005

Листопад
Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАНУ, академік: ⌠Події йдуть нормальним шляхом, і зараз люди мають вибирати свою політичну орієнтацію■

Квітень-травень
Архієпископ Димитрій: ⌠Перспектива православної Церкви √ це мирне співіснування в державі, де кожен має право сповідувати будь-яку віру або її не сповідувати■

Січень
Богдан Неганів, міжнародний спостерігач на виборах в Україні: ⌠Після трьох турів голосування люди починають звикати до демократії, і це піде на користь українській державі■

2004