Житт╓пис В╕льгельма фон Габсбур╜а (Василя Вишиваного) за документами двох арх╕в╕в

 

Австр╕йський ерцгерцог ╕ полковник Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в (УСС)*, ╚блудний син╩ для сво╖х кровних батьк╕в ╕ велика над╕я для поневолених укра╖нц╕в, В╕льгельм фон Габсбур╜ Лотрин╜ен до нац╕онально╖ пам▓ят╕ укра╖нц╕в ув╕йшов п╕д ╕менем Василя Вишиваного. Саме так його називали укра╖нськ╕ с╕чов╕ стр╕льц╕ за любов до всього укра╖нського, зокрема й до вишивано╖ сорочки, яку в╕н носив п╕д одностро╓м австр╕йського старшини.

В╕льгельм фон Габсбур╜ народився 10 лютого 1896 року (за ╕ншими в╕домостями √ 1895 р.) в м╕ст╕ Пул╕ (╤стр╕я). Його житт╓вий шлях м╕г би стати основою ╕сторичного роману ╕ чека╓ наукових досл╕джень з використанням ус╕х джерел, серед яких найц╕нн╕ш╕ √ написан╕ Вишиваним наприк╕нц╕ вересня √ на початку жовтня 1919 р. в Кам▓янц╕-Под╕льському мемуари. Вони збер╕гаються в Центральному державному арх╕в╕ вищих орган╕в влади та управл╕ння Укра╖ни.

Мемуари охоплюють основн╕ етапи життя автора в╕д дитинства до визволення з румунського полону на початку вересня 1919 р. Розпов╕дь про дитинство ╕ юн╕сть, про виховання в батьк╕вському дом╕, подорож╕ по Америц╕, ╢вроп╕, Австрал╕╖, про навчання в реальному училищ╕ у В╕дн╕ ╕ у в╕йськов╕й академ╕╖ у м╕ст╕ В╕нернайштадт╕ показу╓ як формувався св╕тогляд цього представника корол╕всько╖ династ╕╖ Габсбур╜╕в, який став посл╕довним борцем за зв╕льнення укра╖нського народу з-п╕д ярма двох найб╕льших ╕мпер╕й √ Австро-Угорсько╖ та Рос╕йсько╖. З особливим болем пережив в╕н ⌠страшний контраст м╕ж багатством свого роду ╕ убожеством народу■. Опов╕даючи про свою службу на чол╕ сотн╕ 13-го полку улан╕в, рекрутованого з укра╖нц╕в Золоч╕вщини, в╕н високо оц╕ню╓ моральн╕ якост╕ укра╖нц╕в. Саме там, сп╕лкуючись з вояками-галичанами, слухаючи укра╖нських п╕сень, читаючи твори Т. Шевченка, М. Грушевського, ╤. Франка, Ю. Федьковича, В. Стефаника в╕н почав студ╕ювати укра╖нську мову.

Особливу увагу в мемуарах прид╕лено под╕ям на п╕вдн╕ Укра╖ни в╕д весни 1918 р. Тод╕ Василь Вишиваний очолив групу австр╕йських частин, у склад╕ яко╖ перебував ╕ патронований ним Ле╜╕он Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в, що в╕д самого свого виникнення (1914 р.) боровся за державн╕сть укра╖нського народу. Дислокуючись у Сх╕дн╕й Укра╖н╕, с╕чов╕ стр╕льц╕ д╕яли всупереч наказам н╕мецького й австр╕йського в╕йськового командування. Вони перешкоджали каральним експедиц╕ям проти укра╖нського селянства, орган╕зовували ╚Просв╕ти╩, народн╕ школи, роздавали книжки та л╕ки. Така д╕яльн╕сть викликала занепоко╓ння австр╕йського та н╕мецького командування, ╕ зрештою Ле╜╕он передислокували на Буковину.

Низка укра╖нських пол╕тик╕в та в╕йськових, зважаючи на велику популярн╕сть серед населення Василя Вишиваного, неодноразово пропонували йому очолити повстання проти гетьмана Скоропадського. Але в╕н в╕дхиляв ц╕ пропозиц╕╖, а мету свого життя сформулював в останн╕х рядках мемуар╕в: ╚Мен╕ хочеться працювати для Укра╖ни, ╕ я працюю, доки матиму змогу╩. Директор╕я УНР надала йому таку можлив╕сть, призначивши начальником в╕дд╕лу закордонних зв▓язк╕в Головного управл╕ння Генерального штабу. Досконале волод╕ння к╕лькома ╕ноземними мовами допомогло Василю Вишиваному активно працювати на ц╕й посад╕. Проте як давн╕й ╕ переконаний супротивник пол╕тики Польщ╕ проти Укра╖ни, в╕н негативно поставився до з╕н╕ц╕йовано╖ С. Петлюрою Варшавсько╖ угоди ╕ п╕шов у в╕дставку. Згодом у В╕дн╕ написав гостру антипольську статтю, що призвело до остаточного розриву його з батьком ╕ з ус╕м домом Габсбур╜╕в, який завжди проводив пропольську пол╕тику.

У п╕зн╕ш╕ роки Василь Вишиваний активно╖ рол╕ в пол╕тиц╕ не в╕д╕гравав, хоча ╕ надал╕ ц╕кавився укра╖нськими справами. 1921 року в╕н видав у В╕дн╕ власну книгу в╕рш╕в ╚Минають дн╕...╩ з посвятою: ╚Борцям, що впали за волю Укра╖ни╩.

З початком Друго╖ св╕тово╖ в╕йни г╕тлер╕вц╕ пропонували В. Вишиваному сп╕впрацю, в╕д яко╖ в╕н р╕шуче в╕дмовився.

26 серпня 1947 р. Василь Вишиваний був заарештований у В╕дн╕ радянськими агентами ╕ перевезений до Ки╓ва. Його звинуватили у зв▓язках з ОУН, сп╕вроб╕тництв╕ з англ╕йською ╕ французькою розв╕дками. Сл╕дча справа В╕льгельма Габсбур╜а збер╕га╓ться в Центральному державному арх╕в╕ громадських об▓╓днань Укра╖ни. Засуджений до 25 рок╕в позбавлення вол╕, Василь Вишиваний помер у л╕карн╕ Лук▓ян╕всько╖ в▓язниц╕ 18 серпня 1948 р. М╕сце його поховання дос╕ не в╕доме. На момент арешту у В╕дн╕ В╕льгельм Габсбур╜ мав двох син╕в. Чи д╕зналися вони про долю свого батька, реаб╕л╕тованого лише у 1989 роц╕?

Лариса Портнова, Лариса Стрельська

 

* Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕ (УСС), ╓дина укра╖нська нац╕ональна в╕йськова формац╕я в склад╕ австро-угорсько╖ арм╕╖, сформована з добровольц╕в, як╕ в╕дгукнулися на заклик Головно╖ Укра╖нсько╖ Ради у 1914 роц╕. До усп╕х╕в Ле╜╕ону УСС належать перемоги на гор╕ Мак╕вка, а також п╕д Болеховим, Галичем, Завадовом ╕ Семик╕вцями. Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕ були першими укра╖нськими частинами на бойовищах Сх╕дно╖ ╢вропи п╕сля Полтави 1709, вони мали велике значення для в╕дновлення в╕йськових традиц╕й, для зростання укра╖нського патр╕отизму, створення в╕йськового словництва, терм╕нолог╕╖, в╕йськового фольклору, п╕сн╕, музики, для уст╕йнення форми укра╖нського однострою (мазепинка). Пам▓ять про УСС ╕ дос╕ жива в укра╖нському народ╕, як ╓ живим символом УСС √ ⌠червона калина■, п╕сня УСС ╕ традиц╕я ел╕тарно╖ частини укра╖нсько╖ арм╕╖. (Енциклопед╕я укра╖нознавства, Льв╕в √ 2000, том 9, стор. 3448- 3449).

 

 


╤нш╕ статт╕ розд╕лу:

 

Гетьман Укра╖ни Пилип Орлик - син двох народ╕в

 

В╕домий ╕ нев╕домий Франко

 

Пам▓ятаймо про В╕нницю (До в╕дзначення Дня пам▓ят╕ жертв голодомор╕в ╕ пол╕тичних репрес╕й в Укра╖н╕.)

 

Калитенко Прохор Мок╕йович √ мученик за В╕ру (з ╕стор╕╖ Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви)

 

Виставка ╕сторичних документ╕в ⌠Укра╖на соборна ╕ незалежна: шляхами творення■. Урок ╕стор╕╖.

 

Забуттю не п╕дляга╓

 

 

╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.