|
|
Пам▓ятаймо про
В╕нницю
(До в╕дзначення Дня пам▓ят╕ жертв голодомор╕в ╕ пол╕тичних репрес╕й в
Укра╖н╕.)
22 листопада 2005 року Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко п╕дписав Указ ⌠Про в╕дзначення Дня пам▓ят╕ жертв голодомор╕в та пол╕тичних репрес╕й■. А 26 листопада в╕дпов╕дно до цього Указу вперше широко та на оф╕ц╕йному р╕вн╕, за участю перших ос╕б держави, пройшли траурн╕ заходи. На схилах Дн╕пра, на м╕сц╕ майбутнього музею Голодомору, було висаджено калиновий гай. По вс╕й Укра╖н╕ в╕дбулися панахиди й скорботн╕ м╕тинги. До могил пол╕тв▓язн╕в на Байковому цвинтар╕, у Бабиному Яру, Бик╕вн╕, в ╕нших м╕стах Укра╖ни були покладен╕ кв╕ти. В цей день укра╖нц╕, за традиц╕╓ю, в пам▓ять про померлих жертв геноциду запалили св╕чки на сво╖х п╕дв╕коннях. Засв╕тилися св╕чки пам▓ят╕ й на Михайл╕вськ╕й та Соф╕йськ╕й площах.
Ск╕льки ╖х мало б бути, тих св╕чок, що символ╕зували б кожну померлу та замучену злочинним режимом людину? Статистика назива╓ р╕зн╕ цифри. Проте, нав╕ть, за найскромн╕шими п╕драхунками ╖х 7 м╕льйон╕в. Ц╕ люди, як╕ в страшних муках в╕д╕йшли з життя, так ╕ не погодились ╕з неправдою режиму, який нищив церкви та вбивав священнослужител╕в, грабував селянськ╕ родини, силом╕ць заганяв людей у колгоспи. На матер╕алах, наданих нам люб▓язно Детройтським укра╖нським музе╓м - арх╕вом, ми розпов╕мо про одну з багатьох трагед╕й укра╖нського народу, яка сталася у 1937-1939 роках у В╕нниц╕. Про цю трагед╕ю з певних причин св╕т зна╓ б╕льше, н╕ж ми, укра╖нц╕.
|
П╕знають замордованих по одягу ╕ ╕нших речах, як╕ знайдено в масових могилах. |
Травень 1950 року. П╕дком╕с╕я закордонних справ американського Сенату зак╕нчила прослуховування св╕дчень щодо поневолених стал╕нською ╕мпер╕╓ю народ╕в з метою визнати цей режим злочинним. Проект такого р╕шення було подано членам ООН для схвалення в Ком╕с╕╖ з Прав Людини ц╕╓╖ орган╕зац╕╖. В числ╕ обвинувач╕в виступав ╕ представник Укра╖нського Конгресового Ком╕тету Америки проф. Добрянський. Св╕й виступ проф. Добрянський ╕люстрував низкою факт╕в, подаючи приклади б╕льшовицьких метод╕в нищення народ╕в. Його обвинувачення були об╜рунтован╕ ц╕лим рядом документ╕в, зокрема й документами про злочин Москви у В╕нниц╕.
Св╕дчення родич╕в, документи, судово-медична експертиза, в як╕й брали участь ╕ноземн╕ л╕кар╕, в╕дтворюють жахливу картину.
Десять, а за деяким даними 12 тисяч н╕ в чому невинних жител╕в В╕нниц╕ та околишн╕х с╕л, було по-зв╕рячому закатовано НКВД у В╕нниц╕ в 1937- 1939 роках. Перш╕ в╕домост╕ про те, що в зах╕дн╕й частин╕ м╕ста В╕нниц╕, на Л╕тинськ╕й вулиц╕, ╓ масов╕ могили з▓явилися у 1943 роц╕. Тод╕ ж у названому м╕сц╕ почалися розкопки. Св╕дки ╕нформували про незчисленн╕ братськ╕ могили як у цьому м╕сц╕, так ╕ на кладовищ╕:
Сп╕вроб╕тник в╕нницько╖ г╕дро - б╕олог╕чно╖ станц╕╖ Г. Гулевич: ⌠Я жив у частин╕ м╕ста, куди найближчий шлях був через кладовище. Йдучи на працю, я часто бачив, як на кладовищ╕ копали ями. Але я не уявляв соб╕, для чого ╖х готували. Однак, знайшовши восени 1937 року на головн╕й але╖ калошу та заприм╕тивши сл╕д кров╕, я почав уважно спостер╕гати┘ Я сховався в т╕н╕ дерева й побачив, що машина, в як╕й сид╕ло к╕лька ос╕б, була чимось завантажена й накрита брезентом. Машина п╕д▓╖хала до викопаних ям. Я виразно чув гупання скидуваних до ями труп╕в у супровод╕ брутальних лайок. Нашвидку закопавши яму землею й не перестаючи лаятись, люди скочили на вантажне авто й в╕д▓╖хали з кладовища■.
|
Сп╕льн╕ могили м╕ж деревами овочевого саду. |
╤ншим м╕сцем масових поховань став овочевий сад, який нкаведистами було обнесено огорожею. Про це говорило багато св╕дк╕в. Покази буд╕вельного техн╕ка Федора Старинця, роб╕тник╕в Василя Козловського, Петра Зас╕ки, шофера ╢вгена Б╕нецького, сторожа Олекси Козловського, доглядача цегельн╕ Трохима Амосова та його дружини майже однаков╕. Вс╕ вони стверджували, що п╕сля того, як поставили огорожу навесн╕ 1938 року, з колишнього овочевого саду часто несло трупним смородом, що ночами туди п╕д▓╖жджали вантаж╕вки ╕ що до приходу н╕мц╕в у липн╕ 1941 року вартов╕ НКВД безперестанку ходили здовж огорож╕.
З початком червня 1943 року приступили до регулярного розкопування могил. Почали з овочевого саду. За короткий час тут знайшли 38 могил. Вже на глибин╕ двох метр╕в заступи всюди натикалися на одяг, п╕д яким лежали трупи. К╕льк╕сть ╖х в одн╕й могил╕ була коло 100 жертв. Пот╕м почалися розкопки на кладовищ╕ та в м╕ському парку. Тут виявилося б╕ля 20 могил. В м╕ському саду за наказом НКВД могили копали, де т╕льки можна: п╕д деревами й м╕ж ними. Завдяки очевидцям було виявлено п╕д одн╕╓ю групою дерев 14 могил, п╕д ╕ншою √ 10.
Наприк╕нц╕ травня 1943 року була створена м╕жнародна ком╕с╕я для судово-медичного сл╕дства, куди ув╕йшли як укра╖нськ╕, так ╕ ╕ноземн╕ л╕кар╕. П╕сля сво╓╖ роботи ком╕с╕я зробила зв╕т, в якому, зокрема, зазначалося, що на терен╕ укра╖нського м╕ста В╕нниця ком╕с╕я досл╕дила 66 могил ⌠забито╖ укра╖нсько╖ людност╕■. Вс╕ оглянут╕ трупи мали вогнепальн╕ рани в задн╕й частин╕ голови. З╕ св╕дчень родич╕в та очевидц╕в, ╕з знайдених на трупах документ╕в ком╕с╕я зробила висновок, що вбивство сталося у 1938 роц╕. Висновки експертизи спец╕ал╕ст╕в-медик╕в були однозначн╕. При цьому треба сказати, що експертизу проводили видатн╕ спец╕ал╕сти ╢вропи, зокрема д-р Зенон, Гент (Бельг╕я); д-р Михайлов (Болгар╕я); д-р Пезонен (Ф╕нлянд╕я); д-р Дювуар (Франц╕я) та ╕н.
Проте ц╕ десять, а за деякими даним 12 тисяч укра╖нц╕в, замордованих у В╕нниц╕ 1937 √ 1938 рр., що вдалося виявити п╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ Укра╖ни 1942 √ 1943 роках, це лише невеличка частка жертв стал╕нського режиму в Укра╖н╕. Под╕бн╕ злочини, що в той час були викрит╕ б╕ля Ки╓ва, в Житомир╕, в Кам▓янц╕ √ Под╕льському та ╕нших м╕стах Укра╖ни, так ╕ залишилися не оприлюдненими. Н╕мецький окупант був не зац╕кавлений в тому, щоб про ц╕ злочини д╕знався св╕т, оск╕льки поруч з могилами НКВД, яри балки, круч╕ вже заповнювалися укра╖нцями, закатованими в гестапо. Тому п╕сля В╕нницьких розкопок н╕мц╕ заборонили дальш╕ розшуки жертв НКВД. П╕сля в╕йни радянська влада також була не зац╕кавлена у розкритт╕ цього злочину. Ба, б╕льше - саме на к╕стках розстр╕ляних було розташовано ⌠парк культури ╕ в╕дпочинку■. Де знайти приклад б╕льшо╖ наруги над людиною, як влаштування на братських могилах майданчик╕в для танц╕в, тиру ╕ пав╕льйон╕в для розваг?
В ц╕ дн╕ ми по вс╕й Укра╖н╕ згаду╓мо жертв укра╖нських голодомор╕в та пол╕тичних репрес╕й. Для того, щоб так╕ злочини не повторювалися, ми не ма╓мо прав про них забувати. Ми не ма╓мо права також забувати, що це був спланований терор, який мав на мет╕ зламати хребет укра╖нсько╖ нац╕╖, винищити наш народ. Тому - пам▓ятаймо про В╕нницю!
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Гетьман Укра╖ни Пилип Орлик - син двох народ╕в
Виставка ╕сторичних документ╕в ⌠Укра╖на соборна ╕ незалежна: шляхами творення■. Урок ╕стор╕╖.
Житт╓пис В╕льгельма фон Габсбур╜а (Василя Вишиваного) за документами двох арх╕в╕в
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|