|
|
В╕домий ╕
нев╕домий Франко
За матер╕алами Центрального державного арх╕ву к╕нофотофонодокумент╕в ╕м. Г.С.Пшеничного. До 150-р╕ччя в╕д дня народження (1856 √ 1916)
27 серпня цього року виповню╓ться 150 рок╕в в╕д дня народження ╤вана Яковича Франка, який ╓ для нас водночас ╕ хрестомат╕йною, ╕, насправд╕, малов╕домою постаттю. В Укра╖н╕ Юв╕лей Каменяра в╕дзнача╓ться на державному р╕вн╕. Створено Оргком╕тет, який очолю╓ В╕це-прем▓╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В▓ячеслав Кириленко. Каб╕нетом М╕н╕стр╕в схвалено план заход╕в, яким передбача╓ться проведення урочистого зас╕дання в Нац╕ональн╕й опер╕ Укра╖ни, тематичних вечор╕в, наукових конференц╕й, виставок тощо. Широко в╕дзначатиметься юв╕лей ╕ в укра╖нськ╕й д╕аспор╕. Так, укра╖нц╕ Детройту (США) на баз╕ Школи укра╖нознавства Товариства ⌠Р╕дна школа■ п╕дготували до ц╕╓╖ знаменно╖ дати дитяч╕ вистави за творами ╤. Франка ⌠Лис Микита■, ⌠Д╕дова р╕пка■, ⌠Грицева шк╕льна наука■.
⌠Ким в╕н був, Каменяр, - ⌠революц╕онером-демократом ╕ борцем проти буржуазного нац╕онал╕зму■ чи Мойсе╓м, керманичем нац╕онального руху й суворим критиком ⌠наукового соц╕ал╕зму■? Що зна╓мо ми про його бор╕ння, злидн╕, нещастя в особистому житт╕? В його б╕ограф╕╖ було багато факт╕в, ⌠незручних■ як для радянських, так ╕ для заруб╕жних франкознавц╕в. Тож не дивина, що деяк╕ ⌠б╕л╕ плями■ франкового життя заповнюються лише тепер.■ *
Пропону╓мо уваз╕ наших читач╕в малов╕дом╕ фотоматер╕али, надан╕ нам Центрального державним арх╕вом фотофонодокумент╕в ╕м. Г. С. Пшеничного. Спод╕ва╓мося, що ц╕ св╕тлини познайомлять вас з Франком, якого ви майже не зна╓те.
* ╤стор╕я Укра╖ни в особах, XIX-XX стол╕ття.
|
╤ван Франко в 1870 роц╕. |
╤ван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагу╓вичах неподал╕к в╕д Дрогобича в с╕м▓╖ Якова Франка, землероба й коваля, власника 24 морг╕в земл╕ (майже 12 га) та Мар╕╖ Франко з роду зб╕дн╕лого польського шляхтича Миколи Кульчицького. Батькова кузня була першим яскравим враженням малого ╤вана. ⌠ На дн╕ мо╖х спогад╕в,- писав в╕н 1902 року, - десь там у найглибш╕й глибин╕ горить вогонь┘ Се вогонь кузн╕ мого батька■.
Шести рок╕в хлопчик п╕шов до початково╖ школи в с. Ясиниця-С╕льна, а 1864 р. батьки в╕ддали його до Головно╖ м╕сько╖ школи отц╕в-васил╕ан╕в у Дрогобич╕, одразу до другого класу. Незважаючи на те, що викладання було н╕мецькою мовою, на ╕спитах ╤. Франко завжди був першим.
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
|
╤ван Франко (з книгою) серед товариш╕в п╕сля зак╕нчення г╕мназ╕╖. Дрогобич, липень 1875 року. |
1867 року ╤. Франко став учнем Дрогобицько╖ г╕мназ╕╖, де того ж року викладання н╕мецькою мовою було зам╕нено польською (вивчалась ╕ укра╖нська, але як необов▓язкова). Про його осв╕ту дбали мачуха та в╕тчим, оск╕льки 1872 року померла його мати, а батько ще ран╕ше. Вчився усп╕шно. Часто виконував домашн╕ завдання к╕лькома мовами (польською, латинською, н╕мецькою, укра╖нською) як у прозов╕й, так ╕ у в╕ршован╕й форм╕. Вл╕тку 1875 року усп╕шно склав ╕спити на г╕мназ╕альний курс ╕ отримав похвальний атестат зр╕лост╕. А 14 жовтня 1875 року його зарахували на ф╕лософський факультет Льв╕вського ун╕верситету, який тепер носить його ╕м▓я.
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
|
╤. Франко з дружиною. Льв╕в, 1886 р╕к. |
1886 року п╕сля п╕д час коротко╖ подорож╕ до Ки╓ва ╤. Франко одружився з курсисткою Ольгою Хорунжинською. ╥й в╕н присвятив поетичну зб╕рку ⌠З вершин та низин■. Ольга ф╕нансувала друге видання ц╕╓╖ зб╕рки, а також вих╕д у св╕т журналу ⌠Жит╓ ╕ слово■, редактором якого був ╤. Франко. З Ольгою ╤. Франко мав трьох д╕тей √ двох син╕в ╕ доньку.
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
|
╤ван Франко ╕ Борис Гр╕нченко. Ки╖в, до 1910 року. |
Великою пошаною та щирою симпат╕╓ю у ╤вана Франка користувався Борис Гр╕нченко - укра╖нський письменник, л╕тературознавець, фольклорист, лексикограф, ╕сторик, публ╕цист й громадський д╕яч, автор широку в╕домого Словника укра╖нсько╖ мови. В особ╕ Б. Гр╕нченка укра╖нська культура й л╕тература мали ⌠роб╕тника без одпочинку■, величезну енерг╕ю та широкий обсяг л╕тературних ╕ сусп╕льних ╕нтерес╕в якого завжди дивували ╤вана Франка.
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
|
Укра╖нськ╕ письменники (зл╕ва направо) - М. Коцюбинський, ╤. Франко та укра╖нський фольклорист ╕ етнограф В. Гнатюк. Початок ХХ стол╕ття. |
╤вана Франка з багатьма укра╖нськими письменниками зв▓язувала м╕цна дружба та вза╓морозум╕ння в поглядах на укра╖нську ╕стор╕ю, л╕тературу, майбутн╓ Укра╖ни. В╕домо, що Володимир Гнатюк, укра╖нський визначний етнограф, секретар Наукового Товариства ╕м. Шевченка у Львов╕ разом ╕з ╤. Франком спрямували роботу Етнограф╕чно╖ ком╕с╕╖ до всеб╕чного й планом╕рного вивчення укра╖нських терен╕в. Михайло Коцюбинський, познайомився з ╤. Франком та В. Гнатюком п╕д час свого останнього в╕дпочинку в Галичин╕ (1912 р.).
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
|
╤ван Франко в останн╕ роки життя. |
В останн╕ роки життя ╤ван Франко, як ╕ ран╕ше, не залиша╓ письменницько╖ й л╕тературознавчо╖ прац╕. Закликом до в╕дродження нац╕╖ стала його поема ⌠Мойсей■.
1908 року в╕н тяжко захвор╕в, не м╕г писати, лише диктував. Дружина пост╕йно була в л╕карн╕ (мала псих╕чну хворобу), д╕ти √ в арм╕╖ (точилася св╕това в╕йна). За ним доглядали чуж╕ люди. Ун╕верситетська молодь, коли хвор╕в особливо тяжко, чергувала б╕ля л╕жка. 28 травня 1916 року п╕сля тяжко╖ хвороби ╤ван Франко помер на руках студент╕в у сво╓му будинку у Львов╕.
Використано фото з Центрального державного к╕нофотофоноарх╕ву Укра╖ни ╕м. Г.С.Пшеничного.
У найвищому витвор╕ свого поетичного ген╕я ╤ван Франко пров╕стив майбутн╓ укра╖нського народу:
Та прийде час, ╕ ти огнистим видом
Зася╓ш у народ╕в вольн╕м кол╕,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гом╕н вол╕
╤ глянеш, як хазя╖н домовитий,
По сво╖й хат╕ ╕ по сво╖м пол╕.
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Гетьман Укра╖ни Пилип Орлик - син двох народ╕в
Виставка ╕сторичних документ╕в ⌠Укра╖на соборна ╕ незалежна: шляхами творення■. Урок ╕стор╕╖.
Житт╓пис В╕льгельма фон Габсбур╜а (Василя Вишиваного) за документами двох арх╕в╕в
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|