|
|
|
|
╚Я
народився ╕ жив для добра й любов╕┘ Мене вбила ненависть великих якраз у момент
╖хньо╖ малост╕╩
До 50 √х роковин з дня смерт╕
Олександра Довженка (10.09.1894 √ 25.11.1956)
Переоц╕нити внесок Олександра Довженка в нашу духовну скарбницю неможливо, як неможливо вим╕ряти б╕ль ╕ розпач, породжен╕ в душ╕ цього Художника цькуваннями стал╕нських сатрап╕в.
Довженко - класик св╕тового к╕но, ╕ його ф╕льми ╓ в╕зит╕вкою нашого нац╕онального к╕нематографа. А ще в╕н - чудовий письменник, який почався в роки в╕йни ╕ вивершився чудовою прозою к╕нопов╕ст╕ ⌠Зачарована Десна■. ╤ художник. Малюнки Довженка у середин╕ 20-х рок╕в минулого стол╕ття були довол╕ популярними.
Через все сво╖ життя О. Довженко прон╕с любов до Укра╖ни. ⌠Я хочу жити на Вкра╖н╕. Щоб не було з╕ мною. Хай нав╕ть скоротять мен╕ недовг╕ вже мо╖ л╕та, я хочу жити на Вкра╖н╕. Нехай зневага ╕ зло людське вирують круг мене. Хай кличуть мене ворогом народу безсоромн╕ й жорсток╕ службовц╕-людожери, якщо ╖м треба так. Я Укра╖ни син, Укра╖ни■.
У к╕но Довженко прийшов не юнаком, а 32-р╕чним, ╕з значним житт╓вим досв╕дом. Н╕чого (як згодом в╕дверто скаже) не вм╕ючи в к╕но, але в╕дчуваючи, що саме у мистецтв╕ екрана зможе зд╕йснитися як художник. У нього не було перес╕чних картин. Кожна була наповнена особливою естетикою, яку н╕ з чим не пор╕вняти. Кожна по-сво╓му передавала дух того ╕сторичного часу, якому належала. В╕н швидко став майстром. Уже друга повнометражна картина Довженка ⌠Звенигора■ (1928) була визнана шедевром. Знаменитий Ейзенштейн писав тод╕: ⌠...картина все б╕льше ╕ б╕льше почина╓ ⌠лунати■ чар╕вною красою. Красою самобутньо╖ манери мислення. Дивовижним сплет╕нням реального з глибоко нац╕ональною поетичною вигадкою. Гостро сучасного ╕ разом з тим м╕фолог╕чного. Гумористичного ╕ патетичного. Чогось гогол╕вського...■.
⌠Звенигора■ - це результат творчих ╕мпульс╕в, ╕нтенсивного л╕тературного й мистецького життя Укра╖ни, довкола якого дедал╕ щ╕льн╕ше стискався ╕деолог╕чний зашморг. Багато хто з к╕нокритик╕в вважа╓, що п╕сля ⌠Звенигори■ Довженко вже не мав змоги реал╕зувати жодного ф╕льму так, як хот╕в би ╕ м╕г. ⌠Арсенал■ вийшов п╕д тягарем чужо╖ концепц╕╖, ⌠Щорс■ був накиненим в╕д початку ╕ до к╕нця, ╕ не без участ╕ Стал╕на. ⌠Аероград■ ╕ ⌠М╕чур╕н■ - ф╕льми, зроблен╕ на чужин╕, на чуж╕ теми, з чужими ╕деями. Вони могли бути створен╕ ким завгодно. А у ⌠Звенигор╕■ зд╕йснилася його творча фантаз╕я, як╕й не судилося повторитися. Вона в╕дродиться лише в укра╖нських ⌠ш╕стдесятник╕в■: ⌠Т╕н╕ забутих предк╕в■, ⌠Криниця для спраглих■, ⌠Веч╕р на ╤вана Купала■, ⌠Кам╕нний хрест■.
У 1930 роц╕ Довженко створю╓ свою знамениту картину ⌠Земля■. ╥╖ одразу п╕ддають гостр╕й критиц╕ видатн╕ д╕яч╕ культури - В. Пудовк╕н, О. Фад╓╓в, Д. Б╓дний. Останн╕й написав на не╖ злий фейлетон. П╕сля цих виступ╕в Довженко посив╕в.
Проте ф╕льм з усп╕хом демонструвався на Всесв╕тн╕й ол╕мп╕ад╕ мистецтв у Москв╕, а пот╕м з тр╕умфом пройшов екранами св╕ту: в Англ╕╖, Америц╕, ╤тал╕╖, Япон╕╖, Франц╕╖. ⌠Землю■ пор╕внювали з Дев▓ятою симфон╕╓ю Л. Бетховена. Це останн╕й ⌠н╕мий■ ф╕льм Довженка ╕, можливо, найкращий - вершинний ф╕льм ус╕╓╖ н╕мо╖ епохи радянського к╕но. У 1958 роц╕ картину ⌠Земля■ на Брюссельському к╕нофестивал╕ назвали в числ╕ 12 видатних стр╕чок вс╕х час╕в ╕ народ╕в.
На ╤╤ М╕жнародному к╕нофестивал╕ у Венец╕╖ у серпн╕ 1934 року в╕дбувся перегляд фрагмент╕в його ф╕льму ⌠╤ван■. ⌠Геро╓м вечора, безперечно, був Довженко, - писала ╕тал╕йська преса. - Довженко дов╕в нам, яким великим може бути екран, якщо в╕н осяяний думкою ген╕ального художника■.
Олександр Довженко створив справжн╕й авторський к╕нематограф. В╕н був одним ╕з небагатьох к╕норежисер╕в, кому не було протипоказано писати для себе сценар╕╖. Три його п╕зн╕ш╕ сценар╕╖ - ⌠Поема про море■, ⌠Пов╕сть полум▓яних л╕т■, ⌠Зачарована Десна■ - ще знайшли сво╓ екранне вт╕лення, а ще два - ⌠Тарас Бульба■ ╕ ⌠В╕дкриття Антарктиди■ - так ╕ залишилися незд╕йсненими. Як не екран╕зувалася ╕ нав╕ть не публ╕кувалася в той час його к╕нопов╕сть ⌠Укра╖на в огн╕■, в основу яко╖ лягли багатор╕чн╕ роздуми й спостереження митця за ходом в╕йни. За масштабн╕стю, глибиною ╕ правдив╕стю зображення цей тв╕р митця не мав р╕вних у тогочасн╕й радянськ╕й л╕тератур╕. Важко нав╕ть пов╕рити, що цей сценар╕й був написаний за життя Стал╕на.
31 с╕чня 1944 року на зас╕данн╕ пол╕тбюро ЦК ВКП(б) окремо розглядалося питання про к╕нопов╕сть О. Довженка ⌠Укра╖на в огн╕■. На обговоренн╕ був присутн╕й Олександр Довженко. В╕в зас╕дання пол╕тбюро Й. Стал╕н. У сво╓му виступ╕ в╕н п╕ддав цей тв╕р митця нещадн╕й критиц╕: ⌠Ваш сценар╕й ⌠Укра╖на в огн╕■ - це спроба рев╕зувати лен╕н╕зм. Це вилазка проти нашо╖ парт╕╖, проти радянсько╖ влади, проти колгоспного селянства, проти нашо╖ нац╕онально╖ пол╕тики. Це ворожа вилазка, яка ма╓ за мету прорев╕зувати лен╕н╕зм. Те, що автор озлоблений, св╕дчать так╕ факти. Жодного позитивного героя у сценар╕╖ нема. Ви послухайте, як автором показан╕ радянськ╕ люди. В╕н вив╕в тип радянського прац╕вника - голову с╕льради - з геть ус╕ма негативними рисами. Вив╕в дурня, ледаря, гульт╕паку. Причому цього неробу ╕ дурня, за словами автора, поставила парт╕я. Тут автор виступа╓ прямо проти радянських людей■.
Дивно, що п╕сля такого обговорення сценар╕ю ⌠Укра╖на в огн╕■ Довженка з Кремля живим в╕дпустили додому. В╕н чекав розправи. Та Стал╕н його не розстр╕ляв, бо мав над╕ю, що рано чи п╕зно митець з Укра╖ни зробить про нього ф╕льм.
В╕дтод╕ н╕що з того, що писав Довженко, не могло видаватися без спец╕ального дозволу. Його зв╕льнили з посади художнього кер╕вника Ки╖всько╖ к╕ностуд╕╖, перевели з режисера першо╖ категор╕╖ на режисера третьо╖ ╕ приписали до Московсько╖ к╕ностуд╕╖. В╕н м╕г ╖здити до Ки╓ва т╕льки з в╕зитами, але мав жити у Москв╕. Бюрократи блокували все, до чого в╕н прикладав руки. Протягом 12 рок╕в, що залишилися йому для життя, Довженко мр╕яв про одне - повернення додому. День за днем в╕н стояв б╕ля в╕кна у сво╖й к╕мнат╕, притиснувшись чолом до скла, дивлячись вниз на рух машин, пот╕м ╕шов до свого столу, розгортав щоденник ╕ писав: ⌠Пишу, розлучений з народом мо╖м, з мат╕р▓ю, з ус╕м, з батьковою могилою, з ус╕м-ус╕м, що любив на св╕т╕ понад усе, чому служив, чому радувався. Я н╕би напророчив соб╕ злу долю у творах. Прощай, Укра╖но. Прощай, р╕дна дорога моя земле-мати. Я скоро помру. Умираючи, попрошу вир╕зати з грудей мо╖х серце ╕ хоч його одвезти ╕ десь закопати на тво╓му лон╕, п╕д тво╖м небом у Ки╓в╕, десь над Дн╕пром, на гор╕. Прийми його. Воно тоб╕ весь в╕к молилось, не проклинаючи н╕ одн╕╓╖ з чужих земель■.
25 листопада 1956 року серце митця зупинилося. Не стало ген╕я, роз╕п▓ятого на хрест╕ суперечностей епохи. Режисера, який ╕ дос╕ залиша╓ться найзагадков╕шою ╕ найнезбагненн╕шою особист╕стю ХХ стол╕ття. Поховали О. Довженка на Новод╕вичому кладовищ╕ у Москв╕. Довженк╕в запов╕т не було виконано √ нав╕ть п╕сля смерт╕ не пустили його в Укра╖ну.
1994 р. укра╖нська ╕ св╕това громадськ╕сть в╕дзначала 100-р╕ччя в╕д дня народження О. Довженка. В Ки╓в╕ в╕дбулися ретроспективн╕ покази його ф╕льм╕в, м╕жнародна конференц╕я ⌠Олександр Довженко ╕ культура ХХ стол╕ття■, М╕жнародний фестиваль аматорських ф╕льм╕в ⌠Сашко■. З нагоди юв╕лею було випущено медаль ЮНЕСКО.
У 1995 роц╕ заснована Державна прем╕я Укра╖ни ╕мен╕ О. Довженка. А р╕шенням вищо╖ академ╕чно╖ ради загальнонац╕онально╖ програми ⌠Людина року-99■ Олександра Довженка (разом з М. Грушевським ╕ В. Вернадським) визнали Людиною Укра╖ни ХХ стол╕ття.
Але славетний укра╖нський режисер ╕ дос╕ залишаться Довженком, якого ми не зна╓мо. За словами к╕нознавця Серг╕я Тримбача, ⌠значною м╕рою Довженко ще не прочитаний та не про╕нтерпретований■. Б╕льш╕сть матер╕ал╕в й арх╕в╕в Довженка та його дружини, акторки та режисера Юл╕╖ Солнцево╖, дос╕ знаходиться у Москв╕, де похований режисер. А частина арх╕ву, зокрема, щоденник Довженка пер╕оду роботи над картиною ⌠Земля■, взагал╕ закрита для доступу до 2009 року┘
(За матер╕али преси та ╤нтернет-видань)
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Веселий ярмарок. Укра╖нський гумор в св╕т╕
Погляд зблизька на ╕спанський авангард
Укра╖нський центр гуман╕тарно╖ ╕нформац╕╖ ⌠ Св╕тогляд■ презенту╓ перший укра╖нський ком╕кс
Коротка ╕нформац╕я про ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ Капел╕ Бандурист╕в ╕м. Тараса Шевченка
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|
