|
|
|
|
Веселий ярмарок
Український гумор в світі
Український народний гумор завжди має своє неповторне забарвлення. Як відомо, щирий сміх, як і кожна щирість, ріднить людей. Тож і побутують сьогодні між українцями, де б вони не мешкали, анекдоти та жарти, бо наш народ жити без усмішки не вміє, і які б труднощі та лихоліття не зустрічалися на шляху, українці завжди встигають переповісти один одному щойно прочитану або почуту чи й придуману жартівливу історію. І йде потім ця історія від людини до людини, переходить межі й кордони, і спробуй потім віднайди, де її початок.
Сьогодні ми пропонуємо нашим читачам ознайомитися з презентацією збірника “Загуляв козак”, що відбулася 17 травня ц. р. в Бібліотеці української літератури Москви, збірника, що містить жартівливі народні пісні, байки, співомовки, вірші класиків української літератури в перекладах російською мовою.
Ви також можете ознайомитися зі сміховинками, що вже протягом багатьох років збирає та друкує на своїх шпальтах редакція україномовного американського часопису “Детройтські новини”. Як і весь український гумор, ці сміховинки мають цнотливий характер, проте не менш веселий та влучний, а інколи, навіть, цілющий. Вміє наш народ посміятися з себе та своїх недоліків, а як відомо, народ, який вміє сміятися – це сильний народ!
"ЗАГУЛЯВ КОЗАК"
У БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ…
|
Коли смієшся над собою, завжди знайдуться охочі гаряче тебе підтримати. Юрій Рибников |
Доброю традицією Бібліотеки української літератури в Москві стали творчі зустрічі з письменниками та перекладачами, котрі працюють на ниві російсько-українських культурних зв'язків. 16 травня в гостях у читачів БУЛ побував відомий російський поет, заступник голови Виконкому Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, перший заступник голови правління Московської міської організації Спілки письменників Росії Володимир Бояринов. Володимир Георгійович ознайомився з історією створення й роботою Бібліотеки, а також з виставленою в її стінах експозицією картин художників-учасників Великої Вітчизняної війни. Відбулося його знайомство з новим директором установи Н.Г. Шаріною.
А потім у Великому залі на Трифоновській, 61 тривала мало не тригодинна творча зустріч із письменником, присвячена презентації укладеного ним збірника "ЗАГУЛЯЛ КАЗАК" (жартівливі народні пісні, байки, співомовки, вірші класиків української літератури в перекладах російською мовою). Ця книга, видана нещодавно Московським відділенням Літературного фонду, постала як плід багаторічних творчих зусиль перекладача, який глибоко вивчив скарбницю українського народного й літературного гумору, чимало зробив для його популяризації в Росії. Ще в 1992 р. Володимиром Бояриновим була укладена по-своєму унікальна антологія "Веселий ярмарок", що представила в гарних російських перекладах широку панораму української гумористичної й сатиричної поезії — від народних переказів і жартівливих пісень часів Запорізької Січі до кінця ХХ століття. Книга побачила світ у московському видавництві й відразу ж, незважаючи на багатотисячний тираж, стала бібліографічною рідкістю. Тому черговий збірник — "Загуляв козак" — якщо й сюрприз, то досить довгоочікуваний.
|
Засліпленому славою окуліст не допоможе. Петро Сорока |
Читачам було цікаво дізнатися, звідки в російського поета настільки зворушлива прихильність і глибоке проникнення в непростий світ української сміхової та пісенної культури. "Найзворушливіші моменти моїх творчих роздумів пов'язані з українськими піснями..." — зазначив на початку свого виступу поет. Виявилося, що, як і в багатьох росіян, у Володимира Бояринова є й українських корінь, серед його предків —наддніпрянські хлібороби, які виїхали на початку минулого століття до Сибіру "піднімати цілину" у рамках тодішніх столипінських реформ. Звідси, а ще звісно від професійної письменницької небайдужості — інтерес до української культури й, напевно ж, на генетичному рівні — глибоке відчуття спорідненої мови. А вже тяжіння до веселого жанру — в самій природі світлого ліричного обдарування Бояринова.
Аудиторія чуйно вслухувалася в іскрометні тексти народних жартівливих віршів і пісень, притч і байок Евгена Гребинки, Якова Щоголіва, Степана Руданского, Івана Франка, Володимира Самійленка, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся, які майстерно озвучував у своєму перекладі російський поет, і, здавалося, люди на мить забували про самий факт їхньої перекладацької інтерпретації: настільки органічно відтворена в них первозданність оригіналу. Найдопитливіші (а в залі перебували й літературні критики) не втрималися від того, щоб зрівняти тексти першоджерела й перекладу (благо, з нагоди презентації Бібліотека влаштувала виставку книг перекладених українських авторів) — але, на жаль, причепитися було зовсім ні до чого!
|
Щоб знайти спільну мову, буває, досить затулити рота. Леонід Сухоруков |
Читач БУЛ, автор декількох літературознавчих книг А.П. Речмедін, який представив у своєму виступі докладний аналіз роботи перекладача, назвав збірник "Загулял казак" безсумнівною творчою вдачею. Такої ж думки й відомий поет і журналіст Євгеній Нефйодов (відомий зокрема й як перекладач поезії Бориса Олійника), ветеран Великої Вітчизняної війни, самодіяльний поет М.А. Гужва, які також порадували гостей своїми віршами й веселими історіями.
А завершився вечір українського гумору чудовим концертом "Весела пісня з України", що його влаштувало артистичне агентство "Эвридика" під керівництвом лауреата міжнародного конкурсу, співачки Лариси Білан, і роздачею письменницьких автографів, що ними укладач і перекладач збірника "Загулял казак" щедро обдарував читачів Бібліотеки української літератури.
А вже в якості одного з керівників міжнародних і московської письменницьких організацій В.Г. Бояринов у бесіді з ведучим літературної вітальні БУЛ, заступником директора В.Г. Крикуненко висловив подяку Бібліотеці за постійну роботу в царині збереження й розвитку російсько-українських літературних зв'язків і зацікавленість шодо подальшого розвою співробітництва БУЛ з Міжнародним співтовариством письменницьких спілок і Московською міською організацією Спілки письменників Росії.
Володимир Гірженко
Об'єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії українців Росії та Об'єднання українців Росії
Сміховинки від “Детройтських новин”
Сміливець
- Знаєш, мамо, наша тітка така боягузка, -
розповідає Василько.
- Але ж, Васильку, що ти таке кажеш? – дивується мама.
- Це направду так. Як тільки нам треба переходити вулицю, тітка відразу хапає
мене за руку.
***
Практичний онук
- Бабусю, ти завжди говориш, що на зло треба
відповідати добром…
- Так, сонечко.
- Тоді ти можеш купити мені морозиво. Я розбив твої окуляри.
***
У якій школі?
- Що ви сьогодні робили у школі, Миколко? –
запитала бабуся.
- У нас була хімія. Учитель пояснював, з чого складається вибухова речовина.
- Дуже цікаво! А що ви робитимете у школі завтра?
- У школі? У якій школі, бабусю? Школи вже нема!
***
Пізнє попередження
- Синку, не ходи так часто на дискотеки, а то
оглухнеш!
- Дякую, мамо, я вже пообідав.
***
Скарга
- Я хочу поскаржитися на вашого сина – він кинув
камінцем у мого песика!
- І вцілив?
- На щастя, ні.
- Тоді це був не мій син.
***
Мертве море
Один хвалько каже іншому:
- Чув про Атлантичний океан?
- Так.
- Я його переплив.
- А ти чув про Мертве море?
- Так.
- Я його вбив.
***
А як не треба?
- Мий гарненько вуха й шию, бо сьогодні гості
будуть.
- Ну, а що, як я помию, а вони і не прибудуть?
***
Інші статті розділу:
Погляд зблизька на іспанський авангард
Український центр гуманітарної інформації “ Світогляд” презентує перший український комікс
Коротка інформація про історію Української Капелі Бандуристів ім. Тараса Шевченка
Інформацію сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|
