|
|
Я ╕ мо╓ м╕сто┘
Натал╕я Якимчук √ студентка Ки╓во-Могилянсько╖ Академ╕╖

Якось я задала соб╕ таке запитання, а що я знаю про ╕сторичн╕ пам▓ятки, визначн╕ м╕сця, замки, м╕ста Укра╖ни, що знають ╕нш╕. Ось, наприклад, що я знаю про м╕сто в околицях якого виросла, що знають ╕нш╕, чи знають де воно знаходяться, чим в╕доме ╕ чим славиться? Вважаю, що небагато зможе в╕дпов╕сти на так╕, простеньк╕ з першого погляду, питаннячка. А р╕ч у тому, що кожне старовинне м╕сто, а Броди ╕ ╓ одним ╕з древн╕х м╕ст ще Галицько-Волинського княз╕вства, славиться величезною та славною ╕стор╕╓ю. ╤ знати ╕стор╕ю свого м╕ста, це знати ╕стор╕ю частинки нашо╖ Укра╖ни. Звичайно, зараз ця проблема вир╕шу╓ться досить просто, можна прочитати ╕стор╕ю м╕ста ╕з р╕зноман╕тних джерел. А хто може знати краще ╕стор╕ю котрого б це не було м╕ста, як не його жител╕. Особливо з вуст старожител╕в, можна наслухатись численних переказ╕в, ц╕кавих ╕стор╕й, легенд, що т╕ в свою чергу почули в╕д сво╖х д╕дус╕в, бабусь, прад╕д╕в. Саме так я дов╕далась про походження назви м╕ста Брод╕в. За переказами жител╕в назва м╕ста пов▓язана ╕з наступним. Була ця м╕сцев╕сть досить болотистою. Прот╕кало тут також дв╕ р╕чки, перейти як╕, можна було лише знаючи певн╕ м╕сця, у яких ц╕ р╕чки були м╕лк╕ш╕, тобто знаючи певн╕ броди. Ось з таких брод╕в-переправ ╕ походить назва м╕ста.

Броди дуже старе м╕сто ╕ в св╕й час було другим м╕стом п╕сля Львова за чисельн╕стю населення. Вперше в ╕сторичних джерелах, а саме в "Повчанн╕ Володимира Мономаха сво╖м д╕тям" Броди згадуються у 1084 роц╕, як м╕сце зустр╕ч╕ та переговор╕в м╕ж Мономахом та Ярополком ╤зяславичем, Володимиро-Волинським князем.
Розташоване м╕сто Броди на меж╕ Галичини та Волин╕. Сьогодн╕ Броди ╓ районним цетром Льв╕всько╖ област╕. Брод╕вський район межу╓ з Терноп╕льською, Р╕вненською та Волинською областями. З Брод╕в, завдяки розгалуженим автомоб╕льним та зал╕зничним шляхам, досить зручно добратись до будь-якого з перерахованих обласних центр╕в. Дорога займа╓ в╕д 1 години (Льв╕в) до 2-4 годин (Терноп╕ль, Р╕вне, Луцьк).

А ось дек╕лька ц╕кавих факт╕в завдяки яким Броди не могли ╕ не можуть бути не почутими чи не в╕домими. ╤ перш за все ц╕ факти пов▓язан╕ з георгаф╕чним розташуванням м╕ста, що вплинуло на специф╕ку його ровитку ╕ пов▓язало з Бродами ряд ╕сторичних под╕й.
У древн╕ часи Броди знаходились на перехрест╕ важливих стародавн╕х сухопутних та водних шлях╕в. Водн╕ шляхи в стародавн╕ часи були головними для перевезення вантаж╕в, обм╕ну ╕ торг╕вл╕. Так з п╕вдня в╕д середземноморських цив╕л╕зац╕й, з Римсько╖ та В╕зант╕йсько╖ ╕мпер╕й по водних шляхах везли метали, коштовне кам╕ння, зброю, оливкову ол╕ю. А з п╕вноч╕ везли янтар, мед, шк╕ри. Через територ╕ю бр╕дщини пролягав стародавн╕й сухопутн╕й шлях з Заходу на Сх╕д. Досл╕дження показують, що трансконтинентальна маг╕страль Багдад - Трансоксан╕я - Хозар╕я - Камська Болгар╕я - Ки╖в - Крак╕в - Прага, мали багато розгалужень ╕ одне з них проходило на територ╕╖ де стояли Броди. Броди лежали також на важливому ⌠внутр╕шньому■ шляху, який сполучав Пл╕снеськ (велике м╕сто Галицького, а згодом Галицько-Волинського княз╕вств) з шляхом Володимир - Ки╖в.

Виг╕дне географ╕чне розташування сприяло розвитку господарства, торг╕вл╕, культури. У м╕сц╕ поселялись численн╕ купц╕, що спричинило до появи ярмарк╕в. Ярмаркова торг╕вля бере св╕й початок з тих час╕в, коли 22 серпня 1584 року за прив╕ле╓м короля Стефана Батор╕я м╕сту Броди (тод╕ воно звалось Любеч) надано н╕мецьке або Магдебурське право. Цей прив╕лей передбачав проведення в Бродах трьох ярмарк╕в. Перший ярмарок в першу нед╕лю п╕сля свята З╕слання св. Духа, другий ярмарок -день п╕сля Р╕здва Присвято╖ Богородиц╕, трет╕й ярмарок-7 с╕чня. Передбачалося два торги - в нед╕лю ╕ в п'ятницю.
Ярмарки в Бродах зр╕внювалися з Любл╕нськими ╕ Торуньськими. Прямуючи з Ки╖вських ╕ Волинських земель, купц╕ з товарами сво╖ми залишатися у Бродах на три дн╕. Броди одержували "право складу" ╕ вс╕ товари, що з Волин╕, Ки╓ва, Пол╕сся йшли до Польщ╕, а з Польщ╕ ╕ Гданська направлялися на сх╕д, виставлялися в Бродах на оптову торг╕влю. Купц╕ Брод╕в зв╕льнялися в╕д сплати мита мостового ╕ гребельного, кр╕м пограничного на "в╕чн╕" часи ╕ на 15 рок╕в в╕д сплати збору на потребу м╕сько╖ громади. А саме м╕сто в т╕ часи називали ╚складом товар╕в Заходу ╕ Сходу╩, ╚Тр╕╓стом на суходол╕╩.
Знаходячись на перехрест╕ дор╕г, згодом, розд╕ляючи дв╕ велик╕ ╕мпер╕╖ (до 1918 року за межами м╕ста проходив кордон м╕ж Австро-Угорською та Рос╕йською ╕мпер╕ями) з Бродами пов▓язано ряд ╕сторичних в╕йськових под╕й.
У 1241 р. Броди та вс╕ довколишн╕ остроги ╕ поселення були знищен╕ в╕йськом Батия. У середин╕ 14 ст. у зв'язку з ослабленням Галицько-Волинського княз╕вства Броди, знаходячись на пограничч╕, неодноразово переходило з рук в руки в╕д польських до литовських феодал╕в ╕ зазнавало часто в╕йськових спустошень. Брод╕вщина займа╓ певне м╕сце в ╕стор╕╖ укра╖нських визвольних змагань п╕д проводом Б. Хмельницького. У вересн╕ 1648 року при п╕дтримц╕ укра╖нського населення м╕ста частина в╕йськ Б. Хмельницького на чол╕ з полковниками Небабою, Неча╓м, Головачем в╕с╕м тижн╕в утримувала в облоз╕ Брод╕вську фортецю.
Велик╕ спустошення ╕ руйнування потерп╕ла Брод╕вщина п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни (1914≈1918 рр.). Це зумовлено тим, що починаючи з перших дн╕в в╕йни на австро-рос╕йському фронт╕ пост╕йно велися бойов╕ д╕╖. Фронтова л╕н╕я трич╕ переходила через територ╕ю Брод╕вського пов╕ту. Як результат, жител╕ навколишн╕х с╕л змушен╕ були покинути сво╖ дом╕вки. П╕сля повернення на м╕сцях помешкань, господарств залишились лиш купи згарищ, на все село стояло дв╕-три вц╕л╕л╕ хати.

П╕д час Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни п╕д Бродами в╕дбулася велика танкова битва в╕дома в ╕стор╕╖ як танкова битва в район╕ Луцьк ≈ Дубно ≈ Броди.
У липн╕ 1944 роц╕, в╕дбулась чергова в╕йськова операц╕я в╕дома п╕д назвою ⌠Брод╕вський котел■, в як╕й великих втрат зазнала новосформована Укра╖нська див╕з╕я СС ⌠Галичина■.

Перетинаються у Бродах важлив╕ енергопотоки √ нафтопроводи ⌠Дружба■ та ⌠Одеса-Броди■. Нафтоперекачувальна станц╕я нафтопроводу "Дружба" вступила в д╕ю в 1961 роц╕. Протягом 1996-2001 рок╕в будувався нафтопров╕д ⌠Одеса-Броди■, який почав працювати у 2004 роц╕. Планувалося, що по ньому транспортуватиметься нафта в кра╖ни ╢вропейського Союзу. Проте через ряд причин нафтопров╕д ⌠тимчасово використовують■ для прокачування рос╕йсько╖ нафти у б╕к одеського терм╕налу "П╕вденний". У якому напрям╕ використовуватиметься нафтопров╕д √ питання суто пол╕тичне.
Перерахован╕ факти лиш для загального ознайомленням з ╕стор╕╓ю Брод╕в, розкв╕том м╕ста в часи ведення торг╕в, частковим занепадом у зв▓язку з св╕товими в╕йнами та можливим майбутн╕м розвитком в раз╕ продовження нафтопроводу ⌠Одеса-Броди■ до польського м╕ста Плоцька.
╤ якщо випада╓ така можлив╕сть побувати в наших краях, зав╕тайте до Брод╕в ╕ прив╕тн╕ жител╕ не обд╕лять Вас увагою. У м╕ст╕ знаходиться багато старовинних пам▓яток, пам'ятник╕в, церков, ру╖ни замку, побудованого Г. де Бопланом, ансамбель буд╕вель час╕в айстро-угорсько╖ ╕мпер╕╖, центральна площа. Ц╕кавий екскурсовод плюс гарна сонячна погода ╕ Ви матимете ц╕лу купу вражень блукаючи вузькими м╕ськими вуличками. А якщо почу╓те якусь незрозум╕лу мову, не дивуйтесь, старожили розбавляють укра╖нську мову численними польськими словами та й д╕алектн╕ слова теж не вс╕м в╕дом╕.
Натал╕я Якимчук
╤нш╕ статт╕ розд╕лу:
Знайомтесь √ Литовська республ╕ка
╤нформац╕ю сайту можна використовувати з посиланням на джерело.
|
|